| | П’ять ключових завдань для Кабміну Гройсмана
Социум

П’ять ключових завдань для Кабміну Гройсмана

0
П’ять ключових завдань для Кабміну Гройсмана

П’ять ключових завдань для Кабміну Гройсмана
Незважаючи на запеклу критику, новому прем’єр-міністру Володимиру Гройсману в спадок від Арсенія Яценюка дісталося чимало напрацювань. Одне з головних досягнень у тому, що колишній уряд зміг врятувати Україну від фактичного дефолту і домігся зниження боргового тягаря на вітчизняну економіку. Крім того, почалося зближення України і Європейського Союзу (зняття торгових бар’єрів, підготовка до безвізового режиму з ЄС), запущено процеси з дерегуляції бізнесу, закладено фундамент для повноцінної перебудови податкової системи, анонсована масштабна приватизація і реформа енергоринку.
Однак команді, що прийшла в уряд з Володимиром Гройсманом на чолі, буде нелегко. Вантаж провалених реформ і накопичених проблем, що звалився на плечі нових міністрів, на попередників вже не перекладеш. Тому Кабміну доведеться важко і невпинно працювати. Тим більше що часу на реалізацію поставлених цілей не так і багато.
Кредити і кредитори
Боротьба з боргами все ще на порядку денному. Не потрібно забувати, що реструктуризація $23 млрд кредитів, якої добилася екс-міністр фінансів Наталія Яресько в серпні 2015 року ‒ це не списання. Так, 20% своїх вимог кредитори дійсно «пробачили». Однак майже $20 млрд нам все одно необхідно повернути, нехай і в розстрочку. А значить, стратегічне завдання Кабміну полягає в тому, щоб стримати зростання держборгу, з одного боку, але при цьому знайти ресурси на його погашення ‒ з іншого. З огляду на те, що останні роки старі кредити практично завжди закривалися новими, дотримуватися такого балансу буде дуже складно.
Більше того, станом на початок березня сума державного боргу України перевищила 1,7 трлн гривень, в той час як, відповідно до закону про держбюджет на 2016 рік, рівень держборгу до кінця року не повинен бути більше 1,5 трлн гривень. Іншими словами, цільовий показник вже провалено.
Таким чином, виходом із поточної ситуації може стати виключно продовження переговорів з Міжнародним валютним фондом і отримання чергового траншу в розмірі $1,7 млрд. Він дозволить вирішити частину фіскальних проблем, а також відкриє доступ ще до $4 млрд допомоги, яку повинні надати США і Європейський Союз.
«Рестарт» податкової системи
Податкова реформа в 2015 році ставала предметом гарячих дискусій, спекуляцій, конфліктів, і навіть шантажу, коли Мінфін погрожував заблокувати бюджетний процес. Однак головного ‒ прийняття нової версії Податкового кодексу ‒ не відбулося. Так, депутати в грудні підтримали так звані «косметичні» зміни. Частково переглянули ставки податків, місцями виправили прогалини в адмініструванні. Але репресивна система фіскальних органів і її відверто закостеніла методика роботи з платниками податків за принципом «виконати план за всяку ціну» залишилися незмінними.
Тому перед Гройсманом стоїть непросте завдання запустити податкову реформу, по суті, «з нуля», і в прямому сенсі цього слова зламати застарілий фіскальний механізм. Якщо на це у прем’єра і його заступників (зокрема, нового міністра фінансів Олександра Данилюка) вистачить терпіння і політичної волі, то гряде велика реструктуризація в надрах Державної фіскальної служби, а також «перезавантаження» всієї системи. Причому, напрацювання в частині податкової реформи залишилися від попередньої команди Мінфіну. Крім того, продовжують працювати над так званою «альтернативною» версією Податкового кодексу члени профільного парламентського комітету і представники бізнесу разом із незалежними експертами.
Читайте также: Володимир Гройсман: «Я не планую бути Президентом»
Інше питання, чи прийме до уваги ці напрацювання уряд? Адже Іван Міклош, якого ще місяць тому пророкували в крісло міністра фінансів, все одно залишається в Кабміні, нехай і на номінальній посаді керівника якоїсь групи підтримки реформ у країні. Але явно його слово матиме чималу вагу. А пам’ятаючи, що в Словаччині Міклош відзначився досить радикальним підходом в реформуванні податкової системи (причому, багато в чому не на користь бізнесу), не виключено, що ця практика буде реалізовуватися і в Україні.
Боротьба з бюрократією
У частині дерегуляції уряд Яценюка мав набагато більше успіхів, ніж з податками. Так, за 2014-2015 роки скасовано понад 100 різних дозвільних та ліцензійних процедур, а також супровідних документів. Крім того, розпочато реалізацію механізму «єдиного вікна» і спрощеної реєстрації бізнесу, відкрито доступ до більшості державних реєстрів; нехай і з труднощами, але стартувала реалізація системи «електронного уряду».
Водночас процедури ліквідації підприємств залишаються складними і містять в собі чимало корупційних ризиків. Та й дерегуляція не відрізняється системністю. Тобто, послаблення дійсно є, але загальний рівень бюрократизації все ще високий, що підтверджує рейтинг Doing Business, де Україна за минулий рік піднялася лише на чотири сходинки вгору ‒ з 87-го на 83-е місце.
Плюс до всього, у перевіряючих і контролюючих органів залишається чимало інструментів тиску на бізнес: перевірки, необгрунтовані штрафи, судове та кримінальне переслідування, можливість відмовляти у погодженні тих чи інших процедур з формальних причин і т.д. Уряду необхідно ввести дерегуляцію в системне русло, щоб і підприємці, і компанії відчули лібералізацію при будь-якому зіткненні з державними відомствами. Хоча, ідеальний результат ‒ коли цього зіткнення не буде в принципі.
Приватизація держвласності
Активізація анонсованої ще на початку року «великої приватизації» ‒ теж хороша можливість для Гройсмана закріпитися в прем’єрському кріслі. Особливо з урахуванням того факту, що за останні кілька років щорічний план «розпродажу» державного майна виконувався геть погано. Наприклад, за підсумками 2015 року бюджет отримав 150 млн гривень із 17 млрд гривень планових надходжень.
У 2016 році уряд має всі шанси розірвати це порочне коло. До того ж, ще в березні масштабній приватизації дав «зелене світло» президент Петро Порошенко, який підписав зміни до закону «Про приватизацію державного майна».
Однак для цього Кабміну потрібно виконати кілька умов. По-перше, завершити так і не початий, по суті, конкурс із прозорого відбору топ-менеджерів для стратегічних держпідприємств. По-друге, припинити відверте рейдерство на великих об’єктах. По-третє, зробити державні компанії дійсно відкритими для інвесторів, упорядкувати їх фінансовий стан, ліквідувати накопичувані роками, і навіть десятиліттями борги, прописати реалістичні плани модернізації виробничих потужностей.
Так, це дуже непроста робота. Але саме нею повинні будуть займатися ті самі «незалежні» топ-менеджери, яких відбере уряд. І тільки за таких умов чергові 17 млрд гривень від приватизації, які повинен отримати бюджет в 2016 році, стануть реальністю.
Читайте также: Журналисты рассказали, у кого из министров самый большой автопарк
Замість прогнозу
Так званий «уряд технократів» більш ніж за 1,5 роки своєї діяльності з покладеними на нього завданнями, на жаль, не впорався. Кабмін Гройсмана вже охрестили «управлінським». Це дає надію, що нові міністри будуть більш злагоджено працювати в частині прийняття важливих для країни рішень, і не спускати реформи на «гальмах».
Зрозуміло, кредиту довіри в нового уряду немає, так само як і часу на розкачування. Але навіть якщо до кінця 2016 року прем’єру зі своєю командою вдасться, як мінімум, утримати економіку від чергового оглушливого обвалу, і відновити хоча б частину реформ, паростки цієї довіри все ж з’являться.
Наталя Ульянова...

Еще по теме

Новий глава Мінфіну почав роботу з імітації реформ

Новий глава Мінфіну почав роботу з імітації реформ

25-04-2016, 12:40
Який спадок залишає після себе Арсеній Яценюк

Який спадок залишає після себе Арсеній Яценюк

12-04-2016, 10:14
Міклош назвав умови, за яких погодиться очолити Мінфін

Міклош назвав умови, за яких погодиться очолити Мінфін

8-04-2016, 12:13
У цього Кабміну немає співчуття до людей

У цього Кабміну немає співчуття до людей

28-03-2016, 14:53
Навіть якщо Яценюк таки піде – чи матимемо нині уряд технократів?

Навіть якщо Яценюк таки піде – чи матимемо нині уряд технократів?

17-02-2016, 13:07
Ліквідація та стимулювання. Як уряд Яценюка проіснував минулий рік

Ліквідація та стимулювання. Як уряд Яценюка проіснував минулий рік

12-12-2015, 11:40
Социум

Редактор раздела Социум
Написать на e-mail