| | Зміни до Конституції цементують залежність судів від Президента, – Шишкін
Социум

Зміни до Конституції цементують залежність судів від Президента, – Шишкін

0
Зміни до Конституції цементують залежність судів від Президента, – Шишкін

Зміни до Конституції цементують залежність судів від Президента, – Шишкін
Затверджені зміни до Конституції щодо судоустрою і статусу суддів не слід було приймати в умовах війни.
Екс-суддя Конституційного Суду України Віктор Шишкін прокоментував для ІНФОРМАТОРа найбільш суперечливі із прийнятих модифікацій головного закону.
Судді стають ще більш залежними від Президента
– Розмови про буцімто незалежність суддів після внесення змін до Конституції є маніпуляцією. Якою може бути незалежність суддів, якщо у змінах чітко посилюється механізм залежності? Суддів досі продовжує призначати Президент. Раніше їх призначав Глава держави на 5 років, вони перебували під пильним наглядом Парламенту, який представляє широкі прошарки населення. Навіть маленькі фракції, як Радикальна партія або “Батьківщина” могли впливати на суддів, фільтрувати їх. Пройшло би їх рішення, чи не пройшло би, але вони могли оприлюднювати інформацію про суддю.
А тепер у кого є можливість піднімати й обговорювати ці питання? Президент у кулуарах буде говорити про це? Представницький орган народу – парламент, завжди буде більш прогресивним, ніж один президент та його кулуарна команда. Також продовжує цементуватися корпоративність суддів завдяки діяльності Вищої ради правосуддя, колишньої Вищої ради юстиції. Якщо ми говоримо, що розсадником корупційності є суддівська корпоративність, то збереження такої інституції є нелогічним у задекларованих змінах.

Читайте также: Шишкин: Такого количества дурных законов, как в этой Раде, не принимал ни один парламент
Судді звільнені від відповідальності за порушення присяги
– Після змін до Конституції погіршується ситуація з відповідальністю суддів. Порушення присяги сьогодні переведене у ранг дисциплінарної відповідальності. Раніше була конституційно-дисциплінарна відповідальність. Навіть не фахівець знає, що будь-який дисциплінарний проступок гаситься строком давності.
У суддів такий строк давності був 6 місяців. Але конституційно-правову відповідальність строком давності не гасили взагалі, бо це серйозний злочин. Це положення, яке можна називати “імпічментом”. У цього положення строку давності немає – це спеціальна процедура без строку давності. На підставі старої 23 статті Закону про Конституційний суд був розписаний механізм звільнення судді Конституційного суду у порядку імпічменту. Раніше ми притягали до відповідальності суддів. Особисто я як член вищої ради юстиції брав участь у звільненні двох суддів господарських судів через два роки після того, як вони вчинили проступки. Якщо б це була дисциплінарна відповідальність, – давно би погасили за строком давності і ніхто б їх не звільняв.
Зараз ввели зміни, за якими судді можуть уникнути і такої відповідальності. Цим вони зменшили відповідальність суддів. Таких випадків, які зменшують відповідальність суддів, можна знайти більше. Однак вказані приклади красномовно свідчать, що Президент не реформує суддівську систему, а збільшує свій вплив на неї і зменшує відповідальність суддів.
Заяви про посилення професійних критеріїв писали за комуністичними шаблонами
– Заяви про професійні критерії – це все голослівна декларативність, публіцистичні заяви, які не підкріплені жодним механізмом. Норма законодавства не пишеться у стилі “посилюється-покращується”. Це нагадує матеріали з’їзду чергового з’їзду КПРС. Стиль чисто партійний. Мені здається, що це писали колишні комсомольські або партійні працівники.
Позитивна зміна до Конституції – введення касаційної конституційної скарги
– Щось позитивне про зміни до Конституції я не можу знайти. Єдиний позитивний момент – введення касаційної конституційної скарги. Але це не впливає суттєво на якісь результати. Ми 20 років жили без цієї норми. Німеччина, до речі, також не вводила їх одразу. Конституцію вони ввели у 1949 році, а конституційну скаргу як норму прийняли у 1986 році, і демократична країна нормально обходилися без неї. Не померло їхнє демократичне суспільство без цього, і не померло б, якби наше. Конституційна скарга – не привід для того, щоб змінювати Конституцію. Особливо у змінах до основного закону в умовах війни.
Нагадаємо, 16 липня у офіційній газеті Верховної Ради “Голос України” опублікували Закон про внесення змін до Конституції України “Про судоустрій і статус суддів”, після чого вони набули чинності.
Закон передбачає перехід до триланкової судової системи та утворення впродовж шести місяців з моменту набуття ним чинності нового Верховного Суду, у складі якого діятимуть Велика Палата, функцією якої є уніфікація судової практики та вирішення юрисдикційних спорів, та чотири касаційні суди, функцією яких є розгляд справ в касаційному порядку.
Читайте также: Шишкин о судах над добровольцами: Формально за участие в АТО можно привлечь и украинскую армию
У розвиток конституційних змін в частині правосуддя законом встановлено кваліфікаційні вимоги до кандидата на посаду судді. Так, на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, володіє державною мовою та відповідає встановленим критеріям професійної компетентності, доброчесності та професійної етики.
Судді призначатимуться виключно за результатами публічного конкурсу та кваліфікаційного оцінювання як його складової. В конкурсі на посаду судді Верховного суду матимуть право брати участь як діючі судді, так і кандидати з не менш ніж 10-річним стажем наукової роботи у сфері права або адвокатської діяльності.
Законом “Про судоустрій і статус суддів” закріплена і нова підстава для звільнення судді з посади — непідтвердження легальності джерел походження доходів та майна. Закон містить низку нових механізмів для запобігання корупції в судовій системі: повний моніторинг способу життя судді, обов’язок подання Декларацій доброчесності та родинних зв’язків тощо. Передбачено створення при Вищій кваліфікаційній комісії суддів України Громадської ради доброчесності, яка сприятиме ВККС у встановленні відповідності судді або кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності.
Закон запроваджує нові підходи до розподілу повноважень між органами суддівського врядування. Дисциплінарні повноваження щодо суддів будуть передані до Вищої ради правосуддя, а Вища кваліфікаційна комісія суддів зосередиться на вирішенні кваліфікаційних питань, включаючи проведення кваліфікаційного оцінювання суддів, відкритих конкурсів на посади, спеціального навчання суддів тощо. Такий підхід повністю відповідає європейським стандартам та неодноразового рекомендувався Венеціанською комісією.
Сергій Вакула
для ІНФОРМАТОРа...

Еще по теме

Понад 1000 українських суддів отримують зарплату, не виконуючи повноваження

Понад 1000 українських суддів отримують зарплату, не виконуючи повноваження

16-07-2016, 19:33
В Україні утворилась нова коаліція - БПП і Народний Фронт і Опоблок

В Україні утворилась нова коаліція - БПП і Народний Фронт і Опоблок

2-06-2016, 13:57
Рада суддів України дорікнула Гройсману перевищенням повноважень

Рада суддів України дорікнула Гройсману перевищенням повноважень

29-04-2016, 16:24
Сьогодні у ВР розглянуть питання суддів Криму

Сьогодні у ВР розглянуть питання суддів Криму

19-04-2016, 14:50
Чому ВР стоїть за крок від чергової «псевдореформи»?

Чому ВР стоїть за крок від чергової «псевдореформи»?

28-01-2016, 14:02
Сьогодні у ВРЮ вирішать питання звільнення 18 суддів

Сьогодні у ВРЮ вирішать питання звільнення 18 суддів

23-11-2015, 13:57
Социум

Редактор раздела Социум
Написать на e-mail