| | Легендарне КБ Південне: як приватні інтереси однієї людини довели підприємтво до небезпечної межі
Социум

Легендарне КБ Південне: як приватні інтереси однієї людини довели підприємтво до небезпечної межі

0
Легендарне КБ Південне: як приватні інтереси однієї людини довели підприємтво до небезпечної межі

Легендарне КБ Південне: як приватні інтереси однієї людини довели підприємтво до небезпечної межі
КБ Південне стало заручником відсутності нових розробок у космічній галузі та "специфічної" маркетингової політики. До того ж, в бюро точиться запекла боротьба за крісло генерального директора.
На перший погляд, ситуація в КБ Південне видається благополучною. Підприємство завантажене замовленнями, має достатні для стабільної діяльності грошові потоки, середньомісячна зарплата сягнула майже 8000 грн., кількість працівників збільшується, серед працюючих достатньо молоді.
В той же час, спільним наказом Мінекономрозвитку та Мінфіну від 17.06.15 року № 609/565 КБ Південне віднесене до 30-ти підприємств державного сектору з найбільшими фіскальними ризиками. Чинниками, що несуть ризики фінансових втрат держави, визначені так звані циклічні проблеми, а саме: нарахування курсових збитків внаслідок девальвації гривні та донарахування податку на прибуток. Поза форматом наказу залишились причини виникнення таких ризиків: багатомільйонні зобов’язання підприємства за валютними кредитами та деструктивний вплив діяльності КБ Південне на космічну галузь.
Останній чинник є найбільш небезпечним, і ось чому.
Головною метою господарської діяльності КБ Південне є розроблення конструкторської документації. А ось результат застосування розробок, тобто виробництво серійної продукції, вже є другорядним для КБ Південне, оскільки не так вагомо впливає на його дохід.
Читайте также: Медленная смерть космонавтики: завод "Южмаш" и КБ "Южное"
Результатом такого перекосу пріоритетів, є відсутність за всі 25 років Незалежності дійсно нових розробок ракетної техніки, доведених до серійного виробництва. Хоча короткостроковий інтерес КБ Південне суперечить його ж довгостроковим інтересам, оскільки відсутність втілених в серійне виробництво розробок негативно впливає і на розвиток конструкторської школи, і на виховання молодих конструкторських кадрів, і, врешті-решт, ставить під сумнів авторитет КБ Південне, його репутацію і комерційні перспективи. Не кажучи вже про втрату державних коштів.
Яскравим прикладом шкоди, яку завдає пріоритетність розробок над виробництвом, стала доля проектів “Циклон-4” та “Сапсан”. Обидва проекти були зупинені, зокрема, через неодноразове збільшення їх вартості та зсування термінів реалізації.
Історія створення ракети-носія “Циклон-4” варта того, щоб викласти її детально.
Законом України від 04.02.2004 р. № 1429-IV був ратифікований Договір між Україною та Федеративною Республікою Бразилія про довгострокове співробітництво щодо використання українського ракетоносія “Циклон-4” на пусковому центрі Алкантара (Бразилія).
Згідно з умовами Договору, сторони мали забезпечити до кінця 2006 року проведення випробувань і введення в штатну експлуатацію космічного ракетного комплексу “Циклон-4”. Серед зобов’язань України була розробка ракетоносія “Циклон-4”, її комплексне випробування, підготовка виробничої бази, виготовлення макета ракетоносія «Циклон-4» для випробувань та першого льотного зразка ракетоносія.
Для реалізації проекту Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 р. № 786-р були надані державні гарантії, під які був отриманий кредит у розмірі 150 млн доларів США. Тобто, було забезпечене стовідсоткове фінансування української частини проекту. За користування кредитом держава сплатила вже близько 500 млн гривень. Уповноваженим органом влади, відповідальним за проект, було визначене Національне космічне агентство (наразі – Державне космічне агентство).
Однак, на початку 2009 року було встановлено, що фактична готовність ракетоносія “Циклон-4” становить не більш ніж 40%, і передача ракети для кваліфікаційного пуску (за умови додаткового фінансування в розмірі 83 млн доларів США) можлива не раніше середини 2011 року.
Станом на липень 2016 року, конструкторська документація на ракетоносій досі в повному обсязі не готова. Загальна вартість проекту для України на сьогодні вже перевищує 488 млн доларів США − тобто, зросла більше ніж втричі порівняно з початковою. Термін реалізації проекту з двох років збільшився до одинадцятьох, аж доки в квітні 2015 року не був зупинений бразильською стороною. Можна скільки завгодно пояснювати зупинку проекту проблемами бразильських партнерів, але це жодним чином не може виправдати відсутність завершеної розробки в КБ Південне.
Головна причина зриву проекту і втрати державних коштів – невиправдані зволікання з боку КБ Південне, нескінченні доопрацювання вже опрацьованих раніше конструкторських рішень тощо. Слід зазначити, що керівництво КБ Південне навчилося майстерно використовувати відсутність в Україні незалежного експертного середовища з питань розробки космічної техніки. Це дозволяє “тиснути авторитетом” і на партнерів по кооперації, і на чиновників Державного космічного агентства. Мета зрозуміла – якомога довше отримувати якнайбільше грошей на так зване “вдосконалення конструкторської документації”.
Представники КБ Південне дуже полюбляють хвалитися своєю славною історією, створеним ними ракетним щитом СРСР, кількістю доведених в радянські часи до серійного виробництва зразків бойової ракетної техніки, космічних апаратів тощо. Проте, можна із впевненістю стверджувати, що, скажімо, відомий ракетний комплекс Р-36М (“Сатана”), з такими підходами розроблявся б і досі.
Така ж сумна доля спіткала і проект створення оперативно-тактичного ракетного комплексу “Сапсан”. Розпочатий в 2008 році проект був зупинений влітку 2013 року замовником (Міністерством оборони) з тих самих причин – неодноразових переносів термінів виконання і збільшення вартості в рази.
Читайте также: Государство должно пролить свет на темные дела космической отрасли
Хтозна, чи наважилась би Росія на агресію, якби Україна мала на озброєнні ОТРК “Сапсан”, здатний влучити в Кремль з місця базування десь біля Чернігова? На жаль, ми цього ніколи не з’ясуємо, оскільки на заваді стали апетити ненажерливих конструкторів.
Інтерес галузі і держави, вочевидь, полягає саме в серійному виробництві ракетно-космічної продукції. Дослідне і експериментальне виробництво не можуть забезпечити ані належного обсягу ракетно-космічного виробництва, ані достатньої його диверсифікації, ані конкурентоспроможності продукції. Яскравим прикладом є відсутність комерційних перспектив на світовому ринку у вже розроблених КБ Південне космічних апаратів “Січ-1”, “Січ-1М”, “Січ-2”, і у КА “Січ-2М”, розробка якого наразі триває.
Одним з головних чинників такого становища є незацікавленість КБ Південне у серійному виробництві. Тому конкурентоспроможність космічних апаратів взагалі не бралася до уваги під час їх проектування.
Показово, що розробку національного телекомунікаційного супутника “Либідь” Україна була змушена замовити у іноземного підрядника – оскільки сили власного КБ не дозволяли створити розробку належного рівня. Цей приклад наочно демонструє сумний результат політики “розробки заради розробки”.
Проте, інтерес держави щодо космічної галузі полягає не тільки в розвитку космічного машинобудування. Іншим і, напевне, головним державним інтересом є перетворення космічної галузі в мультиплікатор високотехнологічного розвитку вітчизняної економіки, що неможливо без ефективно діючого ланцюга “розробка-виробництво”. І стратегічне значення підприємств для безпеки держави може бути втілене тільки через серійне виробництво нових зразків озброєння та військової техніки, які мають бути не тільки розроблені на папері, а і прийняті на озброєння.
Яскравим підтвердженням хибності існуючого підходу є поступове зубожіння промислових підприємств галузі, зокрема гостра ситуація на ДП “ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова” (Південмаші). Криза на цьому і низці інших підприємств галузі спричинила, в тому числі, і недолуга політика КБ Південне. Як розпорядник коштів, КБ систематично примушує партнерів по кооперації укладати договори з нульовою, а подекуди і з від’ємною рентабельністю.
Внаслідок такої практики, космічна галузь протягом багатьох років фактично позбавлена можливостей для розвитку шляхом технічного переозброєння і впровадження сучасних інноваційних технологій. Особливо цинічним на цьому фоні виглядає постійне вихваляння очільників КБ Південне кращою фінансово-економічною ситуацією в КБ порівняно з іншими підприємствами галузі.
Тривала орієнтація на задоволення короткострокового інтересу призвела КБ Південне до небезпечної межі. Незважаючи на нібито міцний фінансовий стан, в КБ вже давно виникли та продовжують поглиблюватися численні ознаки глибокої системної кризи:
– відсутність нових розробок;
– заручниками маркетингової політики, орієнтованої на створення конструкторської документації, а не серійне виробництво продукції, стали промислові підприємства галузі, чиє виробництво повністю залежне від політики КБ Південне);
– практична відсутність наукової підтримки;
– майбутні фінансові навантаження, зокрема, з виплати зобов’язань перед бюджетом та за валютними кредитами.
Єдиним можливим виходом з ситуації є впровадження структурних змін в галузі, які б упорядкували пріоритети в належному порядку – спочатку державні, а вже потім містечкові інтереси. А це можливо лише за умови, коли пріоритетом стане серійне виробництво. Головна роль у цьому належить Державному космічному агентству України, яке за часів попередників нинішнього голови Л. Сабадоша з “незрозумілих” мотивів довело ситуацію до краю.
Орієнтація керівництва КБ Південне на короткостроковий зиск та наочна неспроможність стратегічного бачення майбутнього знайшла своє відображення і в особистій площині.
В рамках кримінального провадження № 42016040010000011 встановлено, що посадові особи КБ Південне за попередньою змовою з групою осіб, спільно із службовими особами ПАТ КБ “Новий”, зловживаючи службовим становищем, умисно, з порушенням вимог п.5 ст.37, ст.ст.40,44 Закону України “Про банки та банківську діяльність”, п.п.1.3, 6.1, 6.2 Постанови Правління Нацбанку України від 25.01.2012 р. № 23 “Про затвердження Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями”, статуту ПАТ КБ “Новий” та положення банку “Про кредитування”, видали 15.11.12 міжбанківський кредит у розмірі 1 млн доларів США неплатоспроможній банківській установі – ПАТ “Банк Таврика”, до якого 20.12.12 року було введено тимчасову адміністрацію та, в подальшому, визнано банкрутом.
Також самостійно, без будь-якого дозволу Державного космічного агентства України, тобто без дозволу держави, у період з 2005 року по 2015 рік посадові особи КБ Південне зменшили статутний фонд державного підприємства у загальному фонді комерційного банку з 41,85% акцій до 18,329%, чим заподіяли збитки державі, в особі КБ Південне.
Оборудки, подібні до оборудки з ПАТ «Банк Таврика», були проведені також з ПАТ “Комерційний банк “Хрещатик” (3 млн дол. США) та ПАТ ”Дельта Банк” (близько 5 млн дол. США). За дивним збігом обставин, оборудки було проведено безпосередньо перед падінням цих банківських установ та початком процедури їх банкрутства.
Цікаво, що головою наглядової ради ПАТ КБ “Новий” є колишній (та поновлений судом на посаді) гендиректор КБ Південне Дегтярьов О.В. А співвласниками цього банку є родичі Дегтярьова О.В. (невістка) та першого заступника гендиректор КБ Курячого Є.В. (дружина).
Потребує також перевірки інформація щодо розміщення валютних коштів КБ Південне на рахунках ПАТ КБ “Новий” на умовах, заздалегідь невигідних для підприємства, але не для деяких посадових осіб. Правоохоронні органи може зацікавити і схема з розміщенням кредитних коштів підприємства на депозитних рахунках банку, коли депозитні договори припинялися за кілька днів до нарахування відсотків, сума яких сягала десятків мільйонів гривень.
Ця стаття була б неповною без бодай поверхневого погляду на знедавна скандальну постать О. Дегтярьова.
На початку поточного року його було звільнено з посади генерального директора – генерального конструктора КБ Південне. Звільнення відбулося з огляду на “досягнення” О. Дегтярьова на ниві особистого збагачення та на підставі рекомендації державних контролюючих органів. При цьому пану Дегтярьову було запропоновано перейти на посаду генерального конструктора, що унеможливлювало б доступ до управління фінансами підприємства.
І що тут почалося! Мітинги, замовні публікації, ганебне шельмування опонентів. Особливої пікантності цій ситуації додає звинувачення держави в рейдерському захопленні… державного ж підприємства! Де сама держава, як власник, має повне право проводити кадрові ротації і змінювати керівників, які не справляються зі своїми обов’язками. Як це роблять власники підприємства будь-якої форми власності.
Основний зміст численних звернень – катастрофічні наслідки, які нібито спіткають КБ Південне з його “довготривалими розробками” внаслідок усунення О. Дегтярьова з посади.
Та чи це справді так? Адже запропонована пану Дегтярьову посада генерального конструктора начебто дозволяє не просто зберегти спадковість, а і взагалі уникнути ідейного розриву в конструкторській діяльності. Проте, відповідь дуже проста: пан Дегтярьов узагалі не конструктор. Свого часу він створив в КБ “службу 10” і довгі роки її очолював. Основним завданням “служби 10” і предметом особистих клопотів О. Дегтярьова був маркетинг. А саме, з огляду на специфіку діяльності КБ – маркетинг на світовому ринку.
Зрозуміло, що для посади генерального конструктора маркетолог Дегтярьов професійно непридатний. Звісно, пан Дегтярьов це добре усвідомлює і, на погляд автора, саме це його і розлютило. Розлютило настільки, що був мобілізований колектив КБ, який не тільки охоче виходив на акції в підтримку, а і влаштував обструкцію призначеному державою тимчасовому керівнику КБ.
Щоб зрозуміти атмосферу, яка панує в колективі, достатньо ознайомитися з публікаціями на офіційному сайті КБ Південне. Наприклад, в останній на час написання цієї статті публікації (http://goo.gl/CztE7b), присвяченій візиту на підприємство Голови ДКАУ Л. Сабадоша, щодо останнього вжито такі вирази, як “Большой Начальник”, “апогей абсурда”, “злонамеренное искажение фактов”. І це стилістика не якоїсь замовної статті (яких на сайті КБ Південне теж вдосталь), а повідомлення прес-служби на сайті державного підприємства щодо керівника держаного органу управління!
Інша цікава деталь – сайт взагалі не має україномовної версії. Російська і англійська мови є, а державна − відсутня. Отакої. Вони там ще й у часі загубилися.
Привертає увагу і головна теза, яка озвучується на численних акціях, влаштованих оточенням О. Дегтярьова. Цитую мовою оригіналу: “Верните Дегтярева, не надо нам другого!”.
Впевненість, що без Дегтярьова КБ Південне чекає катастрофа, видається непохитною. Зважаючи на сумнівний внесок очільника КБ в технічні питання, це наводить на неприємні висновки.
По-перше, теза свідчить про відсутність кадрового резерву на підприємстві, що вже само по собі є досить тривожним і яскраво характеризує компетентність керівника.
По-друге, це ілюструє жах, який охопив оточення О. Дегтярьова (чи, може, його спільників?).
По-третє, молоді співробітники КБ, які є основною складовою протестних акцій, схоже, не розуміють, що саме їхньому майбутньому несе головну загрозу діяльність О. Дегтярьова та випестованої ним політики КБ Південне.
Як говориться, сите брюхо до розуму глухе.
Мінекономрозвитку 7 червня оголосило про проведення конкурсного відбору на посаду генерального директора державного підприємства “Конструкторське бюро “Південне” ім. М. К. Янгеля”. На сьогодні прийом документів завершено, а оприлюднення результатів конкурсного відбору має відбутися до 10 серпня 2016 року.
Не знаю, чи подав О. Дегтярьов документи на цей конкурс. Думаю, так. Цікаво буде подивитися на результати. Зрештою, вони будуть визначати не тільки долю підприємства, а і усієї космічної галузі.
КиевVласть...

Еще по теме

Навіщо міністр АПК Кутовий повертає в

Навіщо міністр АПК Кутовий повертає в "Укрспирт" подільників біглого Лабу ...

18-07-2016, 18:33
ДП «Антонов» розроблятиме вітчизняний бойовий літак

ДП «Антонов» розроблятиме вітчизняний бойовий літак

1-06-2016, 10:43
Росія відстрочує слухання у справі “боргу Януковича”

Росія відстрочує слухання у справі “боргу Януковича”

22-04-2016, 20:26
Росія не указ: Україна відновлює відразу кілька космічних проектів із США т ...

Росія не указ: Україна відновлює відразу кілька космічних проектів із США т ...

18-03-2016, 10:22
УКРАЇНА ПРИСТУПИТЬ ДО ВИРОБНИЦТВА РАКЕТНОГО КОМПЛЕКСУ

УКРАЇНА ПРИСТУПИТЬ ДО ВИРОБНИЦТВА РАКЕТНОГО КОМПЛЕКСУ "САПСАН" ДЛЯ УРАЖЕН ...

28-01-2016, 09:05
Сакварелідзе назвав зловживання на ОПЗ

Сакварелідзе назвав зловживання на ОПЗ

29-12-2015, 17:33
Социум

Редактор раздела Социум
Написать на e-mail