| | ƒержавницьк≥ помилки 90-х
—оциум

ƒержавницьк≥ помилки 90-х

0
ƒержавницьк≥ помилки 90-х

ƒержавницьк≥ помилки 90-х
ўоб зрозум≥ти, €к ”крањна опинилась в сьогодн≥шн≥й ситуац≥њ, потр≥бно подумки повернутис€ у минуле ≥ досл≥дити у€вленн€, концепти та мислительн≥ установки, €к≥ лежали в основ≥ нин≥шнього державницького пол≥тико-економ≥чного проекту. ¬ 27-му номер≥ журналу " ореспондент" вийшла статт€ "„ужих не нужно.  ак олигархи сформировали ”краину".
÷е знакова статт€ дл€ украњнськоњ держави, бо чи не вперше наш≥ пол≥тики та експерти публ≥чно анал≥зують державницький проект 90-х рок≥в ’’ стол≥тт€. —ам факт виходу такоњ статт≥ Ї ц≥кавим також дл€ сусп≥льства, оск≥льки св≥дчить про бажанн€ украњнського правл€чого класу €кось зрозум≥ти, €к же в≥н опинивс€ в нин≥шн≥й складн≥й ситуац≥њ втрати суверен≥тету, втрати свого м≥жнародного реноме, втрати перспектив дл€ крупного б≥знесу ≥ втрати перспектив дл€ б≥льшоњ частини з них у €кост≥ пол≥тик≥в.
¬одночас ц€ статт€ написана поверхово, без урахуванн€ безл≥ч≥ вим≥р≥в державництва, не з позиц≥њ громади ≥ без будь-€кого врахуванн€ њњ позиц≥њ. —татт€ також бере до уваги в основному поширен≥ та дуже розп≥арен≥ ходи думки ≥ нав≥ть не намагаЇтьс€ ставити проблеми поза журнал≥стськими шаблонами.
“ехнократи будують ≥ндустр≥альну ”крањну 90-х
—татт€ н≥бито досл≥джуЇ творенн€ нац≥ональноњ ел≥ти впродовж останн≥х 25-ти рок≥в в ”крањн≥. ¬одночас питанн€ потр≥бно ставити принципово - чому був створений нап≥вфункц≥ональний правл€чий клас, а не д≥йсна нац≥ональна ел≥та €к люди, €к≥ живуть за принципами, а не за ≥нтересами, €к≥ мисл€ть ≥ д≥ють на тривалу перспективу, а не на короткострокову, €к≥ Ї моральними авторитетами дл€ своЇњ громади, а не зажерливими ≥ недалекими торгашами та корумпованими пол≥тиками.

„итайте также: ќл≥гархи €к вогню бо€тьс€ справжнього ринку
«розум≥ло, що в≥д державного соц≥ал≥зму в —–—– можна було перейти до чогось ≥ншого лише через державний кап≥тал≥зм. јле це лише економ≥чне розум≥нн€. Ќасправд≥ проблема сто€ла ширше - €к в≥д державного монопольного кап≥тал≥зму в економ≥ц≥, в≥д парт≥йно-комун≥стичного дом≥нуванн€ в пол≥тиц≥, в≥д рад€нськоњ регул€рноњ арм≥њ з масовим призовом, в≥д державного патернал≥зму в соц≥альн≥й сфер≥, в≥д колектив≥стськоњ ≥мперсько-рад€нськоњ рос≥йськоњ культури ≥ патернал≥стськи повТ€заноњ з нею украњнськоњ колон≥альноњ культури перейти до конкурентного кап≥тал≥зму з опорою на середн≥й клас, до пол≥тичноњ р≥зноман≥тност≥ та центрально-рег≥ональноњ р≥вноваги пол≥тики, до сучасноњ високотехнолог≥чноњ арм≥њ на контрактн≥й основ≥, до розвиненого громад€нського сусп≥льства та самоорган≥зац≥њ, до нац≥ональноњ постколон≥альноњ ≥ндив≥дуал≥стичноњ за своЇю природою украњнськоњ культури.
¬иокремленн€ економ≥ки €к Їдиноњ сфери дл€ вир≥шенн€ вс≥х проблем це суто рад€нський п≥дх≥д, економ≥стичний п≥дх≥д, €кий сформульований Ћен≥ним у вигл€д≥ спрощеного марксизму - "економ≥ка Ї концентроване вираженн€ пол≥тики". ¬≥дтак державники 90-х створили наб≥р "компарт≥й" зам≥сть одн≥Їњ  ѕ”, фактично знищили боЇздатну арм≥ю, занедбали громад€нське сусп≥льство, в≥дтворили рос≥йський патернал≥зм у культур≥. ÷е все насл≥док неадекватних мислительних установок тогочасних л≥дер≥в - на в≥дтворенн€ рад€нського монопол≥зму та рос≥йського колон≥ального дом≥нуванн€ т≥льки вже в умовах ринкових в≥дносин. јдекватним дл€ цього став проект украњнськоњ ол≥гарх≥њ.
јле, заради правди, потр≥бно сказати, що тод≥ н≥хто не називав цей проект ол≥гарх≥чним. “од≥ це називалось ≥накше - створенн€ ‘ѕ√ (ф≥нансово-промислових груп), тобто своЇр≥дних економ≥чних кластер≥в економ≥ки, €к≥ в≥дтворювали д≥Їздатн≥сть монопол≥зованоњ економ≥ки в ринкових умовах. ѕро ол≥гарх≥в заговорили лише в к≥нц≥ 90-х, коли вже в≥дбулас€ селекц≥€ л≥дер≥в ‘ѕ√. “обто т≥, хто вижили в ц≥й державно-кап≥тал≥стичн≥й конкуренц≥њ, стали називатис€ ол≥гархами.
Ѕула лише одна альтернатива цьому проекту - –”’ (Ќ–”). «≥ткненн€ державницького соц≥о-культурного проекту –уху та державницького ол≥гарх≥чного проекту парт≥йноњ та директорськоњ номенклатури ”–—– зак≥нчилос€ повною поразкою –уху. Ќав≥ть його в≥дновленн€ у вигл€д≥ "Ќашоњ ”крањни" не зм≥нило ситуац≥ю. јле перемога ол≥гарх≥чного проекту тод≥ обернулас€ поразкою зараз - ≥ через т≥ сам≥ важлив≥ аспекти, €к≥ просував –ух чи "Ќаша ”крањна" - сильна громада з опорою на др≥бнобуржуазний середн≥й клас, сильна нац≥ональна культура, сильна арм≥€ дл€ протисто€нн€ з –ос≥Їю.
ќтже нин≥шн€ складна ситуац≥€ в ”крањн≥ маЇ в своњй основ≥ важливу ≥нтегральну причину - недооц≥нку соц≥о-культурного державницького проекту –уху. «ам≥сть того, щоб ≥нтегрувати рух≥вський державницький проект €к велику частину державницького ол≥гарх≥чного проекту, партноменклатура та рад€нський директорат в≥дкинув його. Ѕ≥льше того, нав≥ть сьогодн≥ ц€ масштабна ≥сторична помилка не переосмислена тод≥шн≥м правл€чим класом.
ўе один р≥вень рефлекс≥њ дозволить побачити нам дом≥нуюче технократичне мисленн€ украњнських керманич≥в 90-х рок≥в ’’ стол≥тт€. √уман≥тократ≥€ з тих час≥в до сьогодн≥ в ”крањн≥ Ї упосл≥дженою ≥ нищ≥вно слабкою. «вичайно це можна по€снити блокуванн€м позамарксистського гуман≥тарного св≥тобаченн€ всередин≥ рад€нськоњ ≥деолог≥њ. јле, €к би там не було, ми живемо в технократично-ол≥гарх≥чн≥й крањн≥, де гуман≥тарний аспект повн≥стю занедбано.
ќл≥гарх≥чна ”крањна з к≥нц€ 90-х
ƒавайте подивимось на згадане у статт≥ висловлюванн€ Ћеон≥да  учми щодо державного буд≥вництва, €ке в≥н зробив у вигл€д≥ анал≥зу свого досв≥ду державного буд≥вництва п≥сл€ першоњ ѕомаранчевоњ революц≥њ 2004 року:
" ап≥тал≥зму без кап≥тал≥ст≥в, без нац≥ональноњ буржуаз≥њ, в тому числ≥ великоњ, не буваЇ. јле вс≥ 15 рок≥в нашоњ незалежност≥ (нас) штовхали на шл€х створенн€ кап≥тал≥зму др≥бних крамар≥в, малого п≥дприЇмництва, кап≥тал≥зму без великоњ нац≥ональноњ буржуаз≥њ. як в ѕольщ≥. я говорив про це не раз. “ака модель убивча дл€ ”крањни. ¬она убивча нав≥ть з точки зору структури украњнськоњ економ≥ки - њњ основу складають промислов≥ г≥ганти" [ѕ≥сл€ ћайдану 2005-2006. «аписки президента]
ј чому маЇ бути такий жорсткий виб≥р? ”крањн≥ потр≥бн≥ ≥ др≥бн≥ крамар≥, ≥ мале п≥дприЇмництво - ≥ крупн≥ б≥знесмени. јдже саме з др≥бних п≥дприЇмц≥в виникаЇ середн≥й клас €к соц≥ально-пол≥тична опора сусп≥льства. —аме з цих др≥бних п≥дприЇмц≥в за умов правильноњ державноњ пол≥тики виникають нов≥ крупн≥ б≥знесмени, €к≥ стають конкурентами на€вних ол≥гарх≥в.
„итайте также: ѕерва€ гибридна€.  огда –осси€ начала войну против ”краины?
« ≥ншого боку, промислов≥ г≥ганти - це ознака ≥ндустр≥ального пер≥оду розвитку св≥ту. “епер по всьому св≥ту все б≥льше ≥ б≥льше розвиваютьс€ пост≥ндустр≥альн≥ г≥ганти. ѕомилка украњнського кер≥вництва пол€гала тут у двох обставинах: 1) €к т≥льки були створен≥ д≥юч≥ ‘ѕ√, одразу потр≥бно було б створювати потужне середовище др≥бних крамар≥в ≥ др≥бних п≥дприЇмц≥в, в д≥€льн≥сть €ких держава би не втручалас€; 2) €к т≥льки запрацювали промислов≥ г≥ганти, потр≥бно було ставити завданн€ структурноњ революц≥њ в економ≥ц≥ - створенн€ пост≥ндустр≥альних г≥гант≥в.
Ѕез конкурент≥в ол≥гархи швидко дос€гли в економ≥ц≥ стану ол≥гопол≥њ, а в пол≥тиц≥ стану дом≥нуванн€. ”крањна отримала ол≥гарх≥в, з €кими н≥хто не м≥г конкурувати, €к≥ завд€ки державн≥й корупц≥њ та кришуванню державних орган≥в заходилис€ через рейдерство знищувати своњх майбутн≥х можливих конкурент≥в в середовищ≥ др≥бних п≥дприЇмц≥в. ј оск≥льки держава продовжувала п≥дтримувати њх монопольне становище на ринку та в пол≥тиц≥, вони не були в принцип≥ зац≥кавлен≥ в ≥нновац≥€х та в творенн≥ пост≥ндустр≥альноњ економ≥ки.
ƒавайте подивимось ще на дек≥лька обставин, €к≥ не згадуютьс€ в статт≥, або нав≥ть зумисно замовчуютьс€.
Ќе вс≥ сфери економ≥ки були ласими шматками дл€ б≥знесу, в≥дтак не всюди можна було створити ‘ѕ√. “ак упосл≥дженими лишилис€ с≥льське господарство, суднобудуванн€, л≥такобудуванн€, ракетобудуванн€.
“обто ≥нновац≥йно Їмн≥ чи ризикован≥ сфери економ≥ки ол≥гархи не хот≥ли опановувати, бо там неможливо отримати велик≥ прибутки, тобто там потр≥бно вкладати б≥льш≥сть зароблених кошт≥в у розвиток або у компенсац≥ю ризик≥в.
—проба самого Ћеон≥да  учми замкнути ракетобудуванн€ на ринок зовн≥шн≥х замовлень стала провальною дл€ ”крањни. ¬и€вилос€, що ракетобудуванн€ €к залишок рад€нськоњ ракетобуд≥вноњ промисловост≥ або маЇ поступово корпоратизуватис€, €к у —Ўј, або повинно мати внутр≥шн≥ державн≥ ц≥л≥ власного застосуванн€ - власн≥ п≥лотован≥ косм≥чн≥ польоти, €к у –ос≥њ.
ќл≥гарх≥€ призвела до знищенн€ обороноздатност≥ та гуман≥тарного потенц≥алу ”крањни. «нищенн€ арм≥њ через розпродаж озброЇнь не стали ол≥гарх≥чною сферою промисловост≥, це зробили навколочиновницьк≥ структури з дахом —Ѕ”. јле ≥ розвиток нов≥тн≥х озброЇнь став неможливим саме через те, що ол≥гархи корупц≥йно викачували грош≥ з держбюджету - не залишаючи н≥чого н≥ на ф≥нансуванн€ арм≥њ, н≥ на науку, н≥ на осв≥ту, н≥ на культуру.
ќл≥гархи одразу ж присмокталис€ до державного бюджету - њх наближенн€ до влади давало њм можлив≥сть не т≥льки використовувати монопол≥зм в економ≥ц≥, а й монопол≥зм в пол≥тиц≥. ƒл€ збереженн€ свого монопол≥зму в пол≥тиц≥ ол≥гархи створили замкнутий цикл соц≥альноњ монопол≥њ: 1) ол≥гарх≥чн≥ парт≥њ в ѕарламент≥; 2) корумпован≥ члени  абм≥ну, судд≥, податкова, м≥л≥ц≥€ ≥ т.д.; 3) ол≥гарх≥чн≥ «ћ≤; 4) ол≥гарх≥чн≥ довол≥ своЇр≥дн≥ "м≥зков≥ центри" (виробники п≥ару, а не ≥нновац≥й, нових ≥дей та концепт≥в).
ќл≥гарх≥€ стала наст≥льки системною дл€ ”крањни, що €к вже показуЇ досв≥д революц≥йних перетворень 2014-2016 рок≥в, њњ неможливо знищити мТ€ко ≥ цив≥л≥зовано. ќл≥гарх≥чний контрреволюц≥йний переворот в ѕарламент≥ кв≥тн€ 2016 року не залишаЇ шанс≥в на мирну деол≥гарх≥зац≥ю. ¬очевидь лише жорстка ≥ радикальна деол≥гарх≥зац≥€ матиме шанс в ”крањн≥.
ќл≥гарх≥€ €к закостен≥нн€ колон≥альноњ, ≥ндустр≥альноњ та корумпованоњ ”крањни
Ќайб≥льше замовчуванн€ в згадан≥й статт≥ торкаЇтьс€ рол≥ ол≥гарх≥в у збереженн≥ та ф≥ксац≥њ колон≥альноњ залежност≥ ”крањни в≥д –ос≥њ.
”крањнським правл€чим класом ставилас€ благородна державницька мета - створити власних ол≥гарх≥в, щоб вони могли б≥льш-менш≥ на р≥вних конкурувати з рос≥йськими ол≥гархами та хоч €кось протисто€ти впливу м≥жнародних “Ќ . јле ви€вилос€, що –ос≥€ через м≥жнародну корупц≥ю торг≥вл≥ енергонос≥€ми може управл€ти €к украњнськими чиновниками, так ≥ украњнськими ол≥гархами. ј м≥жнародним “Ќ  старо≥ндустр≥альн≥ украњнськ≥ ол≥гархи в принцип≥ протисто€ти не можуть.
 олон≥альний крупний б≥знес не маЇ жодних шанс≥в проти рос≥йського державного монопол≥зованого кап≥тал≥зму, бо в≥н ≥снуЇ з ними в одн≥й лог≥ц≥ - технократичного дерибану ресурс≥в на фон≥ занедбанн€ ус≥Ї гуман≥тарноњ сфери. ѕрактично вс≥ украњнськ≥ ол≥гарх≥чн≥ структури виникли ≥ збагатилис€ завд€ки дешевим енергонос≥€м з –ос≥њ. ј це означаЇ пр€мо ≥ безпосередньо п≥дкуп –ос≥Їю украњнських так званих пол≥тичних та б≥знесових ел≥т. ќсь зв≥дки поход€ть неперервн≥ конфл≥кти в ”крањн≥ щодо ц≥ни на рос≥йськ≥ енергонос≥њ.
ќкремою системостворюючою сферою економ≥ки, €ка ретельно оминаЇтьс€ в статт≥, стала сфера м≥жнародноњ корупц≥њ в торг≥вл≥ енергонос≥€ми - куп≥вл€ њх в –ос≥њ та продаж власних з ”крањни. «гадана статт€ взагал≥ оминаЇ ≥мТ€ ол≥гарха ‘≥рташа €к координатора м≥жнародних корупц≥йних закуп≥вель енергонос≥њв. ћайбуть це тому, що сфера закуп≥вл≥-продажу енергонос≥њв стала б≥знесом украњнських президент≥в, ≥ почалос€ це саме з час≥в ѕрезидента  учми.
ƒавайте знову процитуЇмо згаданий у статт≥ висл≥в Ћеон≥да  учми, де в≥н розпов≥даЇ схему патронату ѕрезидента над ол≥гархами: "–озум≥Їш, друже, €ка справа. ѕотр≥бн≥ грош≥ на оновленн€ Ѕатурина. Ќа буд≥вництво дит€чоњ л≥карн≥ ¬ир≥ши €к-небудь це питанн€, тому що це потр≥бно ”крањн≥! ј ось того-то ≥ того-то не роби, бо це не за нашими правилами, не в ≥нтересах ”крањни ≤ в≥н, св≥й кап≥тал≥ст, н≥куди не д≥нетьс€, працюватиме не т≥льки на себе, а й на ”крањну. ј з ≥ндусом такоњ розмови бути не може" [ѕ≥сл€ ћайдану 2005-2006. «аписки президента]
“ут ол≥гархи виступають, з одного боку, €к друз≥ кожного президента, а, з ≥ншого боку, €к патронован≥ ним з позиц≥њ держави представники крупного кап≥талу. ќдразу ж виникаЇ питанн€: чого було б≥льше в позиц≥€х президент≥в - дружби чи державницького патронату.
Ќа перший погл€д це парадоксально, але управл€ти колон≥альними украњнськими ол≥гархами –ос≥њ набагато легше, н≥ж украњнськими др≥бними п≥дприЇмц€ми. —аме украњнськ≥ др≥бн≥ п≥дприЇмц≥ справжн≥ патр≥оти. ј ол≥гархи н≥коли не були, не Ї ≥ не будуть патр≥отами.
Ќав≥ть згаданий у статт≥ приклад ол≥гарха  оломойського - не переконливий, бо в≥н захищав не ст≥льки ”крањну, ск≥льки свою ол≥гарх≥чну вотчину. ≤ тут окупований  рим Ї чудовий показник "патр≥отизму" украњнських ол≥гарх≥в, €к≥ переважно домовилис€ з загарбником про збереженн€ своњх актив≥в чи розбираютьс€ з ними в судах - без вс€коњ патр≥отичноњ пожертви ≥ тому под≥бних сентимент≥в.
јле тут Ї ще б≥льш проблемна мислительна установка правл€чого класу 90-х - н≥бито ол≥гархами можна управл€ти з позиц≥њ держави.
 рупним б≥знесменом з позиц≥њ держави можна управл€ти р≥вно до того часу, поки в≥н не став ол≥гархом, тобто допоки не корумпував ѕарламент, суди, не створив власн≥ потужн≥ «ћ≤, власн≥ "м≥зков≥ центри" ≥ т.д. « цього часу не держава управл€Ї ол≥гархами, а ол≥гархи управл€ють державою. ¬се, що може така слабка держава, це укласти з ол≥гархами "ол≥гарх≥чний консенсус".
¬≥дтак ол≥гарх≥чна корупц≥€ в згадан≥й статт≥ розгл€даЇтьс€ геть неадекватно. ќл≥гарх≥чна корупц≥€, перш за все, маЇ м≥жнародний характер, тобто повТ€зана з глобальною корупц≥Їю –ос≥њ в сфер≥ енергонос≥њв. ќл≥гарх≥чна корупц≥€ маЇ системний характер - тобто не держава керуЇ ол≥гархами, €к≥ њњ еп≥зодично та сегментарно корумпують, а ол≥гархи керують державою, де корупц≥€ стаЇ формою ф≥нансуванн€ не т≥льки т≥ньових сфер економ≥ки, але ≥ сфер нап≥влегальноњ пол≥тики. ќл≥гарх≥чна корупц≥€ маЇ мародерський характер, тобто руйнуЇ арм≥ю ≥ обороноздатн≥сть, призводить до нищенн€ ≥нфраструктури, в≥дбираЇ через розкраданн€ держбюджету грош≥ в соц≥альноњ сфери та культури.
Ќарешт≥, статт€ ставить питанн€ про казус ол≥гарха јхметова. ѕричому автори говор€ть про те, що недалекогл€дн≥сть не може бути рисою ол≥гарха, бо в≥н, значить, п≥дн€вс€ по ол≥гарх≥чн≥й драбин≥. ÷е дуже дивна аргументац≥€. ¬есь досв≥д державного буд≥вництва в ”крањн≥ св≥дчить про недалекогл€дн≥сть украњнського правл€чого класу (представники €кого загартован≥ в пол≥тичн≥й та б≥знесов≥й конкуренц≥њ), а от окремий ол≥гарх јхметов маЇ бути далекогл€дним. ÷е чому власне? “а в≥н же публ≥чно виступав рахован≥ рази, в≥н же в жодн≥й публ≥чн≥й дискус≥њ не присутн≥й. „ому його мисленн€ маЇ бути в≥дм≥нне в≥д мисленн€ всього недалекого правл€чого класу ”крањни?
ћ≥ф про хитрого ол≥гарха јхметова не маЇ п≥д собою жодних засновк≥в. ќл≥гарх јхметов в ситуац≥њ в≥йни всього лише уклав дв≥ угоди; 1) з ол≥гархом-президентом, що в≥н типу патр≥от ≥ буде намагатис€ спри€ти поверненню ƒонбасу, бо там н≥бито його б≥знес (що неправда, ≥  рим це показуЇ); 2) з ”р€дом, з ≥ншими ол≥гархами, др≥бними б≥знесменами та нав≥ть частиною в≥йськових - про використанн€ ƒонбасу €к зони контрабандного б≥знесу, в тому числ≥ з –ос≥Їю. “обто ол≥гарх јхметов знайшов спос≥б укладенн€ непубл≥чних угод дл€ продовженн€ свого виживанн€ €к ол≥гарха.
ƒруга частина угоди јхметова працюЇ л≥пше, н≥ж перша. ” нас же тепер контрабанда вуг≥лл€ з ƒонбасу в≥дбуваЇтьс€ за кришуванн€ ”р€ду - вс≥ знають, що це незаконно, ≥ особливого громадського протесту це не викликаЇ. ј рос≥йська контрабанда взагал≥ замовчуЇтьс€.
Ќу ≥ зрештою, що таке фактор ƒонбасу дл€ ол≥гарх≥чноњ ”крањни? ѕерш за все, в≥йна з –ос≥Їю викриваЇ хибну мислительну установку правл€чого класу - ол≥гархи призведуть до стаб≥льност≥ в ”крањн≥. ¬се пр€мо навпаки - ол≥гархи це фактор зовн≥шньопол≥тичноњ нестаб≥льност≥ крањни, пров≥сники в≥йни на власн≥й територ≥њ ≥ в своњй б≥льшост≥ потенц≥альн≥ зрадники в≥тчизни.
¬оюючий ƒонбас це в≥йна старого ≥ндустр≥ального св≥ту з новим пост≥ндустр≥альним св≥том. якщо б ≥ндустр≥ального ƒонбасу у постколон≥альноњ ”крањни не було б, то –ос≥њ варто було б його створити. ÷е ж ≥деальна можлив≥сть дл€ –ос≥њ тримати ”крањну на ≥ндустр≥альному гачку ≥ в чорн≥й д≥р≥ в≥йни, терору та т≥ньовоњ економ≥ки.
« точки зору лог≥ки ол≥гарх≥њ, на ƒонбас≥ потр≥бно створити республ≥ку јхметова.
« точки зору технократичноњ державноњ стратег≥њ ”крањни, вс≥х украњнц≥в, що лишилис€ на ƒонбас≥, вивезти, а з ƒонецьком ≥ Ћуганськом зробити те саме, що –ос≥€ зробила з √розним. ≤ жоден рос≥€нин н≥чого ≥ сказати не зможе, тому що "проект √розного" можна просто чисто в≥дтворити. –ос≥њ можна, а ”крањн≥ - зась? ѕ≥сл€ радикального руйнуванн€ ƒонбасу можна створювати там пост≥ндустр≥альну економ≥ку.
ј от з точки зору гуман≥таристики, €ку € найб≥льше п≥дтримую, ƒонбас потр≥бно деол≥гарх≥зувати гуман≥тарними засобами. ≤ жител€м ƒонбасу потр≥бно пропонувати план поетапноњ деол≥гарх≥зац≥њ ≥ пол≥тичноњ децентрал≥зац≥њ з автоном≥Їю всередин≥ ”крањни, але без будь-€коњ ор≥Їнтац≥њ на –ос≥ю ≥ без будь-€ких в≥дносин з –ос≥Їю, принаймн≥ рок≥в на 10. “обто ƒонбас може бути в склад≥ ”крањни за умови повноњ блокади його в≥д –ос≥њ. ј €к н≥ - то н≥. “обто в ≥ншому раз≥ старо≥ндустр≥альний ол≥гарх≥чний пророс≥йський ƒонбас ”крањн≥ не потр≥бен.
«агальн≥ висновки з розпочатоњ дискус≥њ про украњнську ол≥гарх≥ю
’ибн≥ мислительн≥ установки правл€чого класу з 90-х рок≥в пол€гали в наступному: 1) ол≥гархи допоможуть в≥дновити економ≥ку, в той час €к ол≥гархи в≥дновлюють ≥ цементують лише монопол≥зовану економ≥ку; 2) ол≥гархи потр≥бн≥ дл€ збереженн€ крупних ≥ндустр≥альних п≥дприЇмств, в той час €к ол≥гархи неспроможн≥ створювати пост≥ндустр≥альн≥ п≥дприЇмства; 3) технократ≥€ у взаЇмод≥њ з ол≥гархами, дасть розвиток крањн≥, в той час €к без гуман≥таристики розвиток неможливий; 4) ол≥гархи Ї основою пол≥тики держави, основою розвитку «ћ≤ ≥ т.д., в той час €к держава найкраще функц≥онуЇ лише тод≥, коли все це Ї функц≥€ми середнього класу; 5) ол≥гархами можна управл€ти з позиц≥њ держави, в той час €к з≥ зростанн€м ол≥гарх≥њ вони сам≥ починають управл€ти державою; 6) ол≥гархи можуть д≥€ти патр≥отично, в той час €к ол≥гархи н≥коли не Ї патр≥отами ≥ п≥д час в≥йни здеб≥льшого зрадники.
Ќайб≥льш помилкова мислительна установка правл€чого класу щодо ол≥гарх≥њ була в тому, що ол≥гархи дозвол€ть крањн≥ розвиватис€. ƒопоки зм≥на ≥ндустр≥альноњ фази на пост≥ндустр≥альну не про€вл€лас€ так €скраво, ол≥гархи дозволили в≥дновити ф≥нансово-промислов≥ ланцюжки, але ол≥гархи поган≥ п≥дприЇмц≥ та н≥кчемн≥ ≥нноватори. Ћише др≥бний та середн≥й б≥знес в немонопол≥зованому середовищ≥ та/або при захист≥ держави може створювати ≥нновац≥њ.
ќтже мисленн€ украњнського правл€чого класу не мало в 90-т≥ роки ’’ стол≥тт€ ≥ не маЇ зараз потр≥бного державницького масштабу дл€ економ≥ко-пол≥тичних та соц≥о-культурних перетворень.
ƒос≥ це мисленн€ було побудовано на довол≥ спрощених схемах у€влень про державу наших керманич≥в - "номенклатурного ≥деолога", "червоного директора", "колгоспного бухгалтера", "злод≥€ поза законом" ≥ "жад≥бного торгаша".
¬ ол≥гарх≥чн≥й лог≥ц≥ це вигл€даЇ так. "„ервоний директор" створив ол≥гарх≥в ≥ став першим њх вигодоотримувачем. " олгоспний бухгалтер" розводив ол≥гарх≥в на трошки культури та на маленьк≥ с≥мейн≥ соц≥альн≥ проекти, водночас ...

≈ще по теме

як зм≥нити долю ƒонбасу

як зм≥нити долю ƒонбасу

15-06-2016, 16:28
„ому –ос≥€ примушуЇ ”крањну до миру на своњх умовах

„ому –ос≥€ примушуЇ ”крањну до миру на своњх умовах

5-05-2016, 15:38
ѕро моральне уродство правл€чого класу знають не лише украњнц≥

ѕро моральне уродство правл€чого класу знають не лише украњнц≥

10-03-2016, 11:29
ƒов≥ра до влади: ≥люз≥€ чи реальн≥сть?

ƒов≥ра до влади: ≥люз≥€ чи реальн≥сть?

16-02-2016, 18:17
”крањна потрапл€Ї до нового св≥тового пор€дку стих≥йно

”крањна потрапл€Ї до нового св≥тового пор€дку стих≥йно

12-02-2016, 17:51
 оли зак≥нчитьс€ пол≥тична криза?

 оли зак≥нчитьс€ пол≥тична криза?

9-02-2016, 17:36
—оциум

–едактор раздела —оциум
Ќаписать на e-mail