| | Доній: Мої найгірші підозри справдилися, добровольчий рух винищується на догоду Кремлю
Социум

Доній: Мої найгірші підозри справдилися, добровольчий рух винищується на догоду Кремлю

0
Доній: Мої найгірші підозри справдилися, добровольчий рух винищується на догоду Кремлю

Доній: Мої найгірші підозри справдилися, добровольчий рух винищується на догоду Кремлю
Гостем проекту Чат на порталі Главред 4 серпня був політик, голова Центру досліджень політичних цінностей, телеведучий Олександр Доній. Ми розміщуємо питання, що надходили під час цієї онлайн-конференції та відповіді на них.
Олександре, чи вважаєте ви потрібним і доцільним проведення військового параду 24 серпня, чи матиме він хоча б якесь значення та користь?
Добрий день. Спробую максимально відповісти на запитання, які наявні. До військових парадів населення привчалося ще керівництвом СРСР. Вони були формою ідеологічного виховання в державі. В Україні після агресії з боку Росії значна частина населення хоче бачити міцність ЗСУ, які можуть протистояти російській навалі. Тому значна частина населення позитивно ставиться до параду. А от щодо пріоритетності з боку держави, то мушу нагадати, що торішній військовий парад фактично зосередив увагу Верховного головнокомандувача, керівництва ЗСУ, і в цей час трапилася трагедія зі знищенням українських патріотів. Замість того, щоб будувати систему розвідки, систему захисту своїх позицій — що і належить робити вищому військовому керівництву, воно пріоритетом визначило проведення військового параду в Києві. Особисто я вважаю, що пріоритетом мав би бути захист українських громадян і захист національної безпеки. А зовнішні ефекти типу парадів для мене є питанням другорядним.
Чи плануєте ви повертатися у "велику політику"?
Перший мій виступ в університеті на захист української мови був у 1986 році. У 1988 році мене вже виключали з університету за "український буржуазний націоналізм" за спробу проведення диспуту на історичному факультеті на тему про те, чи був Голодомор штучним. А в 1989 році ми створили Українську студентську спілку, в 1990-91 роках проводили акції, виборюючи незалежну Україну. Найбільш відома з них — Революція на граніті. Як на мене, саме це і є "велика політика". У нас же значна частина людей асоціює "велику політику" зі статусом депутата чи міністра. Для мене депутатство ніколи не було метою. А свою громадянську позицію я, як раніше засвідчував, зараз засвідчую, так і надалі засвідчуватиму. Щодо виборів, то нинішня влада приймає найбільш антидемократичні зміни до законодавства за 24 роки незалежності. Такого олігархічного закону, як закон про вибори місцевого самоврядування, в історії України ще не було. Вона це робить саме з метою відрізання від участі у виборчому, а відповідно й політичному процесі маси активних та ідейних людей.
Доброго дня! Якими ви бачите подальші перспективи мінського процесу? Чи здатні дипломати мирним шляхом та переговорами врегулювати ситуацію на Донбасі?
Читайте также: Терористів амністують, а їх формування стануть поліцією, – Доній
Ніякі дипломати в мінському процесі насправді участі не беруть. Так званий "мінський процес" — це план Путіна, який за домовленістю з ним втілює Петро Порошенко. Виглядає так, що ці домовленості вони уклали ще до президентських виборів. Вони проявлялися спочатку в "Мирному плані" Порошенка, потім у Мінських угодах, які насправді повинні легітимізувати концепцію Путіна про те, що в Україні відбувається не російська агресія, а "громадянська війна". В подальшому бандитські режими ЛНР і ДНР повинні бути інкорпоровані в політичне тіло України з фактичним правом вето на європеїзацію, демократизацію та українізацію. Петро Порошенко чітко втілює цей план Путіна, і, зрештою, зламалися всі західні союзники, помічаючи, що Україна діє узгоджено з Росією, і вони легітимізували, на жаль, цей процес. Поки буде Порошенко при владі, внутрішнє руйнування України згідно мінському процесу продовжуватиметься.
Вітаю вас! Ще три роки тому я знайшов інформацію про те,що особисті статки президента ЕРЕФ В.Путіна сягають 200 млрд дол. Як відомо,російські і певна частина світових ЗМІ ретельно ліплять з Путіна образ надвпливового політика,посилаючись при цьому на різні взяті зі стелі опитування.На вашу думку,це наслідок банального підкупу з боку Путіна чи щось інше? Таке ще до вас запитання.Чи є шанс на одужання від імперського синдрому у більшості російського суспільстваросійського суспільства?
Путін, як свого часу Гітлер, є світовим злом, який використовує різноманітні ресурси держави — фінансові, людські, військові, інформаційні — для зовнішньої агресії. Я не бачу внутрішніх ресурсів російського народу на цей момент для усвідомлення цієї загрози і внутрішнього очищення. Нагадаю, що німці очистилися від нацистської пропаганди після двох речей: 1) окупації Німеччини внаслідок Другої світової війни, 2) денацифікації на західних землях. Лише після цих двох речей німці прийшли до внутрішнього очищення і усвідомлення пріоритету ідей гуманізму. Відповідно і для очищення Росії мусить бути, як мінімум, жорстка зовнішня блокада від усієї світової спільноти — економічна, гуманітарна та інше. Тоді теоретично можуть бути створені умови для серйозної внутрішньої кризи в Росії, яка, в свою чергу, призведе до повалення режиму Путіна або його наступників. Нагадаю, що Україна, навіть при зовнішній агресії з боку Росії, підтримує торгівельні стосунки з Росією. І Президент Порошенко показує приклад цьому і навіть не наважується ввести візовий режим із країною-агресором. Насправді це означає стимулювання Росії до наступних агресивних кроків з її боку.
добрый день.ваше отношение к Порошенко сейчас, год спустя?он всё больше напоминает болтуна ющенко.думаю,сейчас его рейтинг упал до 25-27%. как вы относитесь к его непонятной позиции по донбассу?никто не понёс наказания за убийства и коррупцию в стране.
Я вважаю, що Петро Порошенко є зараз найбільшою внутрішньою загрозою для України. Найбільшою загрозою для України є Путін, Кремль і Росія. А всередині країни ми маємо керівника, який при патологічному небажанні говорити правду, використовує свої владні повноваження вже багато років для збільшення прибутків своїх бізнесів і, маючи домовленості з Володимиром Путіним, веде Україну до планомірного внутрішнього ослаблення. В тому числі вносячи такі зміни до українського законодавства, зокрема, до Конституції. в яких зацікавлений Кремль і Путін. Отже, найнеобхіднішою річчю в Україні були б зараз дострокові перевибори президента. Але прикрою реальністю є те, що більшість суспільства цього не усвідомлює. Петро Порошенко вміє говорити красиві і правильні речі, а те, що він робить справи, абсолютно протилежні своїм словам, суспільство не бачить, в тому числі через домовленість влади з олігархами, які володіють медіа ресурсами. Тому за Порошенка-президента українці будуть і далі бідними, влада буде і далі узурпуватися, в економіці і далі буде засилля монополістів, тобто олігархів, за посиленням серед них гранд-олігарха, ким є Петро Порошенко. І Україна де-факто перетворюватиметься на домініон Росії, де саме у Володимира Путіна буде інструментарій для унеможливлення європеїзації, демократизації, українізації та дерусифікації України. І, на жаль, так триватиме, поки Україна не переобере Петра Порошенка.
Чи існує хоч де українська "еліта"? Її немає в реальному секторі (інженерія, наука, медицина), бо немає сучасних результатів. У силовому блоці теж нічого Що з гуманітарно-політичною сферою? Чи знайдеться тисяча(і) професійних/порядних/патріотичних? Що робити: а/ гарні керманичі є, треба їх просто посадити на Печерськ, б/ ждати, то за років 20 самі виростуть, в/ імпортувати тисячу(і) варягів до всіх міністерств та ОДА, г/ знайти свого хорошого гетьмана та десяток полковників розумних, то вертикаль і руїну зупинить, і зміну виховає
Звісно, за всіма формальними ознаками українська еліта існує, питання — в її якості. А якість української політичної і економічної еліти, яка значною мірою тепер є єдиним цілим, є такою, що не відповідає викликам часу і унеможливлює отримання Україною місця в Європі, як рівної серед рівних. В той же час, нагадую, саме за таку політичну еліту голосують у своїй масі українські громадяни. І приклади останніх виборів, на жаль, це підтверджують. Тож українцям слід усвідомити, що краща еліта не прилетить з Марсу — її треба виховувати і за неї треба голосувати. Але вибори в Чернігові засвідчили, що перші два місця поділили дві олігархічні команди. Тобто вибори відбуваються між грішми і великими грішми. Не захочуть українці утворювати патріотичну альтернативу існуючому режиму, буде і далі правити Петро Порошенко і його "еліта".
Читайте также: «Порошенко за допомогою Путіна готується для переобрання на другий термін»
Вибачте, то громадскості відомий точний зміст (разом з додатками) Мінських угод? Щодо питання Широкіного - це фактично питання визначення лінії розмежування, чи не так? Якщо його можна віднести до питання про визначення лінії розмежування, то ЧОМУ це не узгоджується з Верховною Радоб? Адже, здається, за законом про особливий статус, це МАЄ вирішувати Верховна Рада? На сьогодні вся інформація з зустрічей контактних груп фактично засекречена!
Ні з якою ВР Петро Порошенко, який виконує вказівки Путіна в Мінську, нічого не збирається узгоджувати. Скажіть мені, будь ласка, хто делегував як репрезентантів України в Мінськ Кучму, Медведчука і Шуфрича? Єдина людина, яка була уповноважена приймати це рішення, — Петро Порошенко. Саме на ньому лежить відповідальність за здачу українських національних інтересів, яка відбувається за вказівкою Путіна (а не за вказівкою бандитів Захарченка і Плотницького в Мінську).
На вашу думку, чи буде прийнято нарешті у нас закон про імпічмент президенту? І до речі, як можна пояснити те, чому його у нас раніше не приймали?
Серед нинішніх депутатів ВРУ майже немає людей, у яких є внутрішній хребет, які спроможні мати самостійну політичну позицію. Саме цим пояснюється, чому саме ці політики, коли перебували в опозиції, вимагали закон про імпічмент, а тепер, побоюючись Президента Порошенка, маючи буцімто майданівську більшість у ВР, про свою попередню вимогу кількарічної давнини забули.
Комітет щодо змін у Конституцію мав би формуватися коаліцією. Але у ЗМІ пишуть, що його фактично сформували Порошенко та АП. Чи це так? І якщо так, то чи не є це порушенням коаліційної угоди?
Коли за часів президента Януковича ми перебували в опозиції, то справедливо критикували його спробу узурпації влади і, зокрема, приватизацію внесення змін до Конституції шляхом утворення у вигляді консультативно-дорадчого органу при собі так званої Конституційної асамблеї. Президент Порошенко один в один повторив крок Януковича, утворивши при собі в якості консультативно-дорадчого органу Конституційну комісію. І тепер ті самі політики, що критикували за такий крок Януковича, сором’язливо мовчать, бо бояться критикувати аналогічну узурпацію влади з боку Порошенка. Тобто проблеми не лише в Порошенкові, який ще більше, ніж Янукович, демонструє узурпацію влади, а в тому, що в Януковича була політична патріотична опозиція, а Порошенко контролює нинішню ВР через депутатів, які не мають політичного хребта.
От ви можете сказати, чим ті зміни до Конституції, що зараз намагаються протягнути, відрізняються від тих "повноважень", що були у Януковича, коли він за допомогою Конституційного суду фактично змінив устрій України?
Зміни до Конституції від Порошенка — це планомірне послаблення українською держави, яке відбувається на догоду Кремлю. В перехідні положення Конституції команда Порошенка намагається вписати окремий статус деяких районів Луганщини та Донеччини. При тому йде облудна брехня, що ніяких змін щодо окупованих територій не вноситься, бо це "лише перехідні положення". Навіть юристи-початківці знають, що перехідні положення Конституції — це невід’ємна частина Конституції. Саме через перехідні положення Конституції колись підступна російська дипломатія зуміла встромити обґрунтування для перебування російського Чорноморського флоту в Україні. В існуючих перехідних положеннях є пункт, що наявність іноземних баз на території України обумовлюються міжнародними договорами, які затверджуються ВР. Здавалося б, дуже розпливчастий пункт, а насправді саме він дав можливість для подальших договорів про перебування ЧФ РФ на українській території до 2017 року. Аналогічну схему російська дипломатія через групу Петра Порошенка намагається вставити в якості змін до Конституції у перехідні положення про те, що окремий статус окремих районів Луганщини і Донеччини регулюватиметься окремим законодавством, яке затверджує ВР. А насправді таке законодавство особисто Порошенко протягнув у ВР ще торік. Для цього він спеціально приїжджав у ВР в якості Президента і тиснув на депутатів, які й прийняли антиконституційний закон про окремий статус для деяких районів Луганщини і Донеччини. До речі, в цьому законі легітимізується і закон Колесніченка-Ківалова на догоду Кремля, бо в ньому є безпосереднє посилання на цей закон. І лише 22 народні депутати, зокрема, і я, які проголосували проти цього закону. А це приблизно 4% від складу ВР. От приблизний відсоток людей із хребтом у попередній ВР.
Як на вашу думку, які "шанси" у кожнї з політичних сил перед місцевими виборами?
Нинішній закон про вибори до органів місцевого самоврядування — найгірший за 24 роки незалежності. Бо він найменш демократичний і найбільш олігархічний. В ньому є кілька позитивних новел, зокрема, про те, що у жінок буде обов’язкова квота в політичних списках. Це позитивно, бо потрібно підвищувати участь жінок в українській політиці. І друге — що в містах, де більше 90 тисяч населення, вибори міських голів будуть відбуватися в два тури. Це сприятиме залученню більшої кількості громадян до усвідомленого вибору міського керівника. Але ці позитивні новели перекреслюються більшою кількістю негативу, який є основним змістом цього закону. За нового закону прохідний бар’єр підвищується до 5%, що радикально зменшує шанси нових політичних сил, які утворилися після Майдану. Виборча система спланована таким чином, що матимуть найбільші шанси ті кандидати, які матимуть найбільший фінансовий ресурс. А для того, щоб всередині кожної партії не було "білих ворон", які голосують згідно власних поглядів, а не згідно волі керівників-олігархів, вводиться "імперативний мандат", якого немає в Європі. Щоб партійне керівництво могло позбавляти повноважень депутата, якщо воно не задоволене позицією того чи іншого політика. Фактично олігархат, який і нині править більшістю політичних партій, отримує в свої руки ще більше повноважень для контролю над місцевими радами, а, значить, дерибан місцевих ресурсів буде посилюватися за режиму Порошенка. А вибори в Чернігові засвідчили, що для перемоги своїх кандидатів режим Порошенка кидає весь можливий інструментарій, в першу чергу — фінансовий і адміністративний.
Виявляється те, що ООН є нееффективним за нинішніх умов, розуміють багато країн. І навіть обговорюються зміни. Але чи можуть, на вашу думку, вони набути чинності за того складу Радбезу який є?
ООН і раніше був не найефективнішим органом, а достатньо компромісним. Прикро, що цей "компроміс" відбувається за рахунок України. В той же час, нагадаю, в світі існує багато інших міжнародних структур, в тому числі судів, які Україна чомусь не хоче використовувати проти Росії. Можливо, саме тому, що рішення Ради безпеки ООН Росія може заблокувати своїм вето, Україні дається право проявляти там активність. А в Міжнародному суді в Гаазі Росія такого права вето не має. Саме тому українське керівництво не хоче ратифікувати Римський статут, який би уможливив притягнення до відповідальності Путіна, Януковича та інших. Таким чином, Україна де-факто допомагає на міжнародній арені Володимиру Путіну.
Місцеві вибори на Донбасі. Практично всі кажуть, що їх не можна зараз проводити, бо до виборчих органів потраплять сепаратисти. Але ж вибори повинні проводитися за УКРАЇНСЬКИМ законодавством! То що, наше законодавство дозволяє балотуватися сепаратистам? І до речі, проти Захарченко та інших заведені справи за сепаратизм, ви не знаєте?
Захарченко та інші лідери бандитів амністовані законом від Порошенка про амністію для терористів, який прийнятий ще торік безхребетною Верховною Радою. Саме тому представники від Петра Порошенка — Кучма, Медведчук і Шуфрич — й отримали можливість сідати за один стіл переговорів із Захарченком і Плотницьким, які де-факто є злочинцями. Порошенко методично впроваджує плани Путіна і Кремля по легітимізації бандитської влади на території ДНР і ЛНР та інкорпорації їх у політичне тіло України. З цією метою планується і проведення псевдовиборів до органів місцевого самоврядування на території бандитських ЛНР і ДНР.
Александр, как вы оцениваете "особый статус" Донбасса и решение "юристов" из КС? Если так пойдёт и дальше, то мы скоро увидим формирование - Днепропетровской Народной Республики, господина Вилкула и т.д., Порошенко понимает, что это "ящик Пандоры"?
Конституційний суд і раніше приймав все, що хотів Кучма, потім — Янукович, а тепер приймає все, що хоче Порошенко. Колишній член КС Віктор Шишкін чітко зазначив, що ті зміни до Конституції, які лобіює Порошенко, є небезпечними для держави і їх не потрібно приймати. Але, очевидно, Порошенко в даній ситуації є не самостійним гравцем, а лише інструментом в руках Путіна, тому втілює те, що замислив Кремль.
Як ви думаєте, які наслідки для Росії матиме її вперта позиція в ООН щодо голосування по МН17? Які реальні є шляхи на сьогодні створити цей трибунал, але в обхід Радбезу ООН, бо очевидно, що всі наступні голосування спіткає та ж доля, що і останнє?
В Раді безпеки, згідно Статуту ООН, у Росії є право вето. Росія це знає і тому не боїться розглядів на рівні ООН. Росія боїться розгляду злочинів Путіна і Кремля, зокрема, по збиттю «Боїнга», в Міжнародному суді в Гаазі. Нагадаю, що саме в повноваженнях Міжнародного суду в Гаазі є розгляд злочинів проти людства. Саме там мав би відбутися суд над російськими злочинцями. Оскільки між нинішнім українським і російським керівництвом є таємні домовленості, Україна не ратифікує Римський статут, відповідно, унеможливлює розгляд справ по військових злочинах на території України в цій інстанції. Фактично Путін руками української держави блокує процедуру Міжнародного суду в Гаазі. Народні депутати України, які мають всі повноваження для ратифікації Римського статуту, проявили свою безхребетність і неможливість протистояти волі Порошенка, а, значить, і волі Путіна в цьому питанні.
Пане Олександре, коли і за яких умов, по-вашому, Донбас стане справді українським за формою та суттю?
Донбас був і є українським. Кажу як людина, одна з гілок родоводу якої йде з однієї зі станиць на узбережжі Азовського моря, територію якої тепер захопили російські окупанти. Луганщина і Донеччина подарували Україні плеяду борців за українську ідею та незалежність: Олекса Тихий, Анатолій Лупиніс, Іван Дзюба, Іван Світличний, Василь Стус — народжені або виховані на Донбасі. Я знаю багатьох українських громадських і мистецьких діячів з Донеччини і Луганщини, які є українськими патріотами і працюють на благо української нації: Сергій Жадан, Олександр Демченко, Люба Якимчук, Олексій Чупа, журналіст Володимир Бойко, громадські діячі Павло Жовніренко, Святослав Федорчук, Сергій Стуканов та інші. До окупації в Луганську і Донецьку працювали наші Безкоштовні курси української мови, які зініціював Всеукраїнський комітет захисту української мови, який я очолюю. Я можу перерахувати кілька десятків людей з Луганщини та Донеччини, які в своїй діяльності проявили більшу затятість і патріотизм, ніж громадські діячі з інших регіонів. А те, що за 24 роки незалежності української держави не існувало системної гуманітарної політики, що проявилося, зокрема, і в продовженні русифікації Луганщини і Донеччини, — це факт. І те, що Росія через свою агентуру готувала ґрунт для подальшої агресії, — це теж факт. Тому зараз є необхідність як комплексу заходів для повернення окупованих територій, так і комплексу заходів для створення єдиного гуманітарного простору з тими територіями, які вже звільнені. Зокрема, наше Мистецьке об’єднання "Остання барикада" возить на ці території літераторів і музикантів, це роблять і інші волонтери і митці. Це наша волонтерська діяльність, якою ми займаємося за своєю ініціативою, власним коштом і на власний ризик. Чому такої системної діяльності нема досі у "нової влади" — це питання.
Чи мали ви змогу відвідати зону АТО? Якщо так, то де саме були і які висновки для себе зробили з побаченого?
Я неодноразово бував і у прифронтовій, і у фронтовій смузі. Але я ніколи не називав це "зоною АТО". Що таке «зона АТО», де її межі, мабуть, знає лише СБУ, яка, з формальної точки зору, керує антитерористичною операцією. Насправді Луганщину і Донеччину пронизує фронтова смуга: з одного боку фронту наші, а з іншого — окупанти. Я був із різними місіями на Луганщині та Донеччині. Разом із Іваном Лозовим і В’ячеславом Пономарьовим ми возили волонтерську допомогу: то це були бронежилети, то кевларові каски, то інша амуніція. В першу чергу, ми возили це "Айдару" в Половинкіне та Щастя, яке знаходиться на північ від Луганська, фактично лежить у фронтовій смузі. Мені приємно, що один із бронежилетів, який я передавав хлопцям з 80-ї бригади, врятував життя. З Мистецьким об’єднанням "Остання барикада" під керівництвом Оксани Коробчук ми провели серію мистецьких поїздок для звільнених територій. Сергій Жадан, Олександр Положинський, Анжеліка Рудницька, Артем Полежака, Люба Якимчук, Олена Герасим’юк, Олександр Демченко, Ірина Цілик, Дмитро Лазуткін та інші брали участь у наших поїздках. Виступали і в Щасті, і в Половинкіному, а також у Сєвєродонецьку, Слов’янську, Краматорську, Рубіжному та інших містах. Зали були заповнені. Мені надзвичайно приємно було, що зал на 750 місць був переповнений, люди стояли в проходах. Це значить, що понад 800 чоловік прийшли послухати молодих українських поетів. Отже, є колосальний попит на українське слово. І цю тенденцію треба посилювати, а не пропускати. Крім того, відзначу, ще один проект — Безкоштовні курси української мови — під орудою Анастасії Розлуцької відкрили відділення в Сєвєродонецьку, Краматорську і Дружківці. Окремі поїздки наші "барикадівці" здійснювали до Маріуполя, і не лише з мистецькою місією, а, наприклад, якщо треба було перебазувати автотранспорт до батальйону "Азов". Тож те, що може, наше середовище для сходу робить. Але волонтери не можуть закрити собою всі дірки в постачанні. Зрештою, це зобов’язання мусить виконати українська держава. Чому досі тут є величезні проріхи — це питання до уряду і вищого військового керівництва.
Ви підтримуєте Медведька та Поліщука, яких звинувачують зараз у вбивстві Бузини. Якщо хлопці справді не мають до цієї справи відношення, то, по-перше, навіщо, з вашої точки зору, звинувачуються саме вони, та, по-друге, кому це вбивство насправді було потрібне...

Еще по теме

Порошенко реалізує план Путіна в Україні

Порошенко реалізує план Путіна в Україні

22-06-2016, 11:36
Екс-суддя КС Шишкін: Змінюючи Конституцію, Україна відбілює Путіна

Екс-суддя КС Шишкін: Змінюючи Конституцію, Україна відбілює Путіна

7-02-2016, 12:02
Путіна треба «дотискати» серйозніше

Путіна треба «дотискати» серйозніше

27-01-2016, 15:01
Віктор Шишкін: Україна як ніколи близько до втрати свого суверенітету

Віктор Шишкін: Україна як ніколи близько до втрати свого суверенітету

22-01-2016, 09:43
Відома конкретна мішень Путіна в Україні - Сакварелідзе

Відома конкретна мішень Путіна в Україні - Сакварелідзе

2-12-2015, 10:20
 “Дії Порошенка нагадують політику Путіна”, – Степан Хмара

“Дії Порошенка нагадують політику Путіна”, – Степан Хмара

10-09-2015, 22:33
Социум

Редактор раздела Социум
Написать на e-mail