| | Україна планує загатити Дністер, «умостивши» на ньому сім ГЕС
Социум

Україна планує загатити Дністер, «умостивши» на ньому сім ГЕС

0
Україна планує загатити Дністер, «умостивши» на ньому сім ГЕС

Україна планує загатити Дністер, «умостивши» на ньому сім ГЕС
«Програма розвитку гідроенергетики України до 2026 року», схвалена Кабміном 13 липня 2016 року, зокрема, передбачає будівництво цілого каскаду малих ГЕС у верхів’ях Дністра для виробництва додаткової електрики. Якої нібито бракує в загальній енергетичній мережі України.
Згідно з оприлюдненим проектом, ПАТ «Укргідроенерго» (з «легкої» руки Міненергетики та вугільної промисловості) планує збудувати на Дністрі шість руслових та одну дериваційну ГЕС, пише Україна молода.
П’ять із семи запланованих міні-гідроелектростанцій на Дністрі перебуватимуть (у разі їх побудови) в межах Національного природного парку «Дністровський каньйон», який у 2008 році віднесено до переліку семи чудес України! «А інші дві «зрізають» і лишають без води меандр у районі Устя, Незвиська та Раковця, заганяючи Дністер на цій ділянці в трубу й залишаючи протягом 17 км сухе русло», — поділився невеселими висновками відомий український екоактивіст і мандрівникПетро Тєстов.
Розрахунки забудовників ніяким чином не враховують те, наскільки останніми роками обміліли ріки в Україні загалом, і Дністер зокрема — в людей у криницях масово опустилися рівні води. Й таке втручання в природну екосистему тільки погіршить ситуацію.
Заманливо в описі проекту звучить «обґрунтування»: «створення ГЕС поліпшить соціально-економічні умови проживання населення, зокрема через створення туристично-рекреаційних зон». Але ж ми вже маємо сумний досвід Новодністровськоі ГЕС, який яскраво показав, що саме ці зони якраз і будуть знищені.
Що буде затоплено у випадку будівництва ГЕС на Дністрі
Сумні перспективи у разі будівництва ГЕС на Дністрі змоделював начальник наукового відділу НПП «Дністровський каньйон» Олександр Вікірчак. Скрупульозно вивчивши  перед­проектну докуменцію майбутнього забудовника, пан Вікірчак застерігає: наслідки будуть катастрофічними, і ось чому.
ГЕС Брідок-Синьків: при підпорі води на вісім метрів утворюється водосховище на 40 кв. км — при цьому ймовірне підтоплення городів або й будинків у Синькові та Зозулинцях. Також повністю порушується режим Городоцько-Добровлянського та частково — Касперівсько-Городоцького іхтіологічних заказників.
У зону затоплення потрапляють нижні частини розташованих на схилах ботанічних заказників: Стінка Городок-Костільники та Деренівська стінка (ботанічні пам’ятки природи, що на Тернопільщині), Синьківська кострицева степова ділянка, Урочище Криве.
ГЕС Литячі: утворюється водосховище на 24 кв. км, що призведе до підтоплення городів або й будинків у Хмелевій (Івано-Франківська область). Причому з Тернопільської сторони Дністер і прибережна смуга входять у межі НПП «Дністровський каньйон» із вилученням у користувачів.
ГЕС Вістря: утворюється водосховище на 26 кв. км. Наслідок — підтоплення городів або й будинків у селах Вістря та Смерклів, а також, найімовірніше, буде затоплено ботанічний заказник Теребіж біля с. Діброва, створений для збереження білоцвіту весняного, та Відслонення девону №2 в околицях с. Вістря (геологічна пам’ятка історії на Тернопільщині).
Через зарегулювання Дністра повністю змінюється його гідрологія. Зникають такі червоно­книжні види риб, що люблять течію, як марена, вирезуб, чоп, стерлядь.
Тобто Парк не виконуватиме свою природоохоронну функцію.
Устянська ГЕС: утворюється водосховище на 30 кв. км, і підтоплення городів або й будинків у Горошовій і Колодрібці.
ГЕС Монастирок: утворюється водосховище на 44 кв. км. Підтоплення городів або й будинків у селах Возилів,Сокирчин, Набережне, Долина.
ГЕС Заліщики (Печорна): утворюється водосховище на 28 кв. км. Відбудеться підтоплення городів або й будинків у Городниці, Передівані та Іване Золотому. Також у зону затоплення потрапляють нижні частини розташованих на схилах ботанічних заказників.
Що буде із руслом Дністра?
«Стояча вода в Дністрі почне цвісти та смердіти; активний туризм зникне; рибному господарству та й флорі і фауні в цілому дамби сильно зашкодять. Кожного року Дністер переносить тонни піску й ґрунту з гір на рівнини: яким чином цей процес відбуватиметься і що з нього «вилізе» у майбутньому — важко спрогнозувати.
Якщо побудують дамби, думаю, що вплив слабких паводків зменшиться, але він і так мінімальний, бо люди, що оселилися на берегах Дністра, вже з давніх-давен знають його характер і живуть подалі від русла.
Але сильні паводки (а останніми роками вони почастішали — 2008, 2010 роки) матимуть катастрофічний характер.
Жодна штучна система в руслі їх не врегулює, а тільки загострить проблему», — такими сумними перспективами ділиться мандрівник та активний турист Володимир Гороном.
«МАМА-86» — проти!
«Сьогодні на порядку денному мусить стояти не питання подальшої розбудови гідроенергетичних потужностей на Дніпрі та створення каскаду ГЕС на Дністрі, а ліквідація бодай частини ГЕС Дніпровського каскаду задля відновлення природного водотоку та мінімізації негативних екологічних наслідків функціонування діючих гідроелектростанцій на річці Дністер», — такою емоційною була заява Всеукраїнської екологічної громадської організації «МАМА-86» щодо «Програми».
«МАМА», зокрема, наголошує, що лише брутальним домінуванням економічних інтересів над екологічними можна пояснити намір будівництва нових об’єктів гідроенергетики в умовах теперішньої зарегульованості стоку Дніпра та неухильного зростання загроз маловодності, пов’язаних як зі зміною клімату (зокрема, з посухами), так і неналежним управлінням водними ресурсами, що призводить до надмірного використання води.
Наслідки будівництва рівнинних ГЕС — гідроморфологічні зміни річок (зарегулювання стоку, підйом рівнів води, акумулювання її значних обсягів та донних відкладень, затоплення значних територій для формування ложа водосховищ), які спричиняють деградацію річкових екосистем і втрату їхньої здатності до самоочищення водного ресурсу, якісного та кількісного відновлення біоресурсів, а також підтоплення прилеглих територій та суттєве забруднення поверхневих вод — джерела питної води для 70% українців.
Представниці організації вважають, що ніякі уявні позитивні зрушення в подоланні екологічних негараздів не можуть здійснюватись за рахунок реального поглиблення інших існуючих та створення нових екологічних проблем.
Програма має пройти не лише громадське обговорення, а й процедуру стратегічної екологічної оцінки (СЕО), що передбачена ратифікованим Україною Протоколом про СЕО до Конвенції Еспо, і закон про яку в першому читанні було схвалено ВР напередодні прийняття програми.
«Таким чином, виконання рішення КМУ про схвалення «Програми розвитку гідроенергетики України до 2026 року» має бути зупинене до проведення відповідного громадського обговорення та набрання чинності Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку». За підсумками обговорення та оцінки до програми мають бути внесені відповідні корективи», — категорично й безапеляційно резюмує ГО «МАМА-86».
Мінприроди не в захваті від «наполеонівських» планів Міненергетики
Кожне з профільних міністерств висловило свою позицію щодо скандальної «Програми». Зокрема Мінприроди, очолюване Остапом Семераком, також розглянуло проект розпорядження КМУ «Про схвалення Програми розвитку гідроенергетики на період до 2026 року», розроблене Міністерством енергетики та вугільної промисловості й, до честі відомства, розкритикувало цей пафосний проект.
Наведемо декілька цитат із «вердикту» Мінприроди:
«У разі здійснення зазначеного будівництва буде знищено всі прируслові та руслові природні комплекси національного природного парку «Дністровський каньйон», частину природних комплексів національного природного парку «Хотинський» та Галицького національного природного парку, низку об’єктів природно-заповідного фонду інших категорій.
Територію вищезазначених національних природних парків передбачається включити до Смарагдової мережі Європи, створення якої на території України передбачено Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Порушення природного стану цих об’єктів може призвести до зриву виконання зобов’язань України перед ЄС.
Наміри України побудувати каскад гідроелектростанцій на українській частині басейну р. Дністер можуть мати й політичні наслідки».
Наприкінці документа пан Семерак категорично заявив, що «Проект» може бути погоджений Мінприроди лише за умов:
— «проведення державної екологічної експертизи проекту програми відповідно до вимог статті 14 Закону України «Про екологічну експертизу»;
— оцінки впливу на довкілля чи об’єкти гідроенергетики, будівництво яких заплановане проектом програми;
— забезпечення дотримання міжнародних зобов’язань України, зокрема в частині проведення міжнародних консультацій стосовно об’єктів, які можуть мати транскордонний вплив, згідно з процедурами, передбаченими конвенцією Еспо та з урахуванням договору між КМУ та урядом Республіки Молдова про співробітництво у галузі охорони і сталого розвитку басейну річки Дністер, підписаного 29.11.2012 у м. Рим».
Альтернатива
Згідно із заявленими розрахунками, за рік ці гідроелектростанції можуть виробляти приблизно 830 млн. кВт/год. Для порівняння: в 2014 році одна тільки Бурштинська ТЕС, що на Івано-Франківщині, видала на експорт 4,92 млрд. кВт/год (майже в 6 разів більше).
І оскільки забудовники річок прикриваються високопарними гаслами й дбають про енергетичну незалежність України, то можливо використати інші, очевидно, розумніші способи досягнення благородної мети: запроваджувати енергозберігаючі технології, інтенсивно розвивати сонячну та вітрову енергетику й, насамкінець, — ремонтувати та модернізувати вже існуючі ТЕЦ (побудова яких і так безповоротно спотворила українську природу).
А поки варто насолоджуватися мальовничим Дністром, бо хто знає, яким він стане й що від нього залишиться в найближчі роки після міністерських перипетій та війн
ridna.ua...

Еще по теме

Національний парк на Черкащині – кому і чому це невигідно

Національний парк на Черкащині – кому і чому це невигідно

26-07-2016, 13:54
Номінальний ВВП України зріс на 21,2% - Держстат

Номінальний ВВП України зріс на 21,2% - Держстат

22-06-2016, 09:23
Як законно відключитися від мережі централізованого опалення та гарячої вод ...

Як законно відключитися від мережі централізованого опалення та гарячої вод ...

10-06-2016, 19:00
Потреба в субсидіях в наступному році може сягнути 80 млрд

Потреба в субсидіях в наступному році може сягнути 80 млрд

16-03-2016, 11:44
Глобальне потепління та майбутнє України

Глобальне потепління та майбутнє України

2-02-2016, 21:03
Громадські організації не отримали коштів, передбачених для них чиновниками

Громадські організації не отримали коштів, передбачених для них чиновниками

20-01-2016, 13:09
Социум

Редактор раздела Социум
Написать на e-mail