| | Медицина: реформування чи ліквідація?
Социум

Медицина: реформування чи ліквідація?

0
Медицина: реформування чи ліквідація?

Медицина: реформування чи ліквідація?
Міністр фінансів Олександр Данилюк днями вкотре категорично заявив, що наполягає на скороченні «неефективних статей витрат бюджету». На його думку, це «в першу чергу сфери, які більш за все потребують реформування: охорона здоров’я, освіта та наука».
Виявляється, не вщент прогнила судова система найбільше потребує реформ, а освіта й медицина. Виявляється, реформи в усьому світі потребують додаткових (часом значних) витрат, а в Україні їх можна звести до скорочення фінансування. Виявляється, проблема не в жалюгідному обсягові виділених на ці сфери коштів («питання не в тому, що на ці сфери виділяється мало грошей») у порівнянні не лише з розвиненими державами, а й із деякими країнами «третього світу» - лише в тому, що «просто вони неефективно й непрозоро витрачаються».
А на додачу міністр фінансів підрахував, що «площа всіх медичних закладів в Україні зіставна з площею Естонії» (остання, нагадаю, становить 45 тисяч км2) і «всю цю територію і приміщення повинна утримувати й опалювати держава». Якщо це правда, то загальна площа всіх владних установ України (від президентської адміністрації до сільради, від Конституційного суду до районної податкової), очевидно, має бути зіставною з площею Німеччини чи Австралії. І ці приміщення теж має утримувати стоп, невже держава? Та ні - як медичні заклади, так і державні установи утримуються коштом всієї сукупності платників податків, і міністр фінансів не може цього не знати. Як і того, що в разі брутального невиконання чинною владою своїх обов’язків громадяни (вони ж платники податків) мають право відправити ту владу далеко-далеко, очистивши займані нею приміщення, щоб чимало зекономити на урізанні апетитів апарату всіх рівнів. А на вивільнені кошти можна буде зробити те, про відсутність чого бідкається міністр, - «хороші й об лаштовані сучасним обладнанням лікарні».
Нарешті, міністр прорікає ще одну сентенцію: «Ми повинні фінансувати не порожні будівлі, що часто розвалюються, а якісні медичні послуги». Золоті слова! Тільки от у Києві мені та моїм родичам і знайомим аж ніяк не траплялися «порожні будівлі» медичних установ. І поза ним - також. Черги до сімейних лікарів і до «вузьких» спеціалістів, обмежений запис, пошук вільних ліжок у лікарнях у разі госпіталізації Єдиний раз, коли вдалося побачити лікарняний корпус, що розвалюється, - то це десять років тому у Бахчисараї. Проте то розвалювався недобудований сучасний корпус - видно, гроші на добудову кудись таємничо зникли, тому хворих розміщали в одноповерхових спорудах повоєнного часу. Й обладнання у районній лікарні там було не дуже - а от якість послуг цілком прийнятна.
Ну, а щоби ще конкретніше проілюструвати тези міністра про «надмірну площу», «неефективне використання приміщень» і «достатні кошти», дозволю собі звернутися до власного досвіду. Сталося так, що наприкінці 2015 року внаслідок украй несприятливого збігу обставин у автора цих рядків серце несподівано почало йти, як то кажуть, «у рознос»: пульс 150 ударів на хвилину, аритмія, високий тиск «Швидка» знизила пульс до 100 і зняла підвищений тиск, але не мала (рік не видавали!) елементарного засобу проти аритмії - розчину аспаркаму. Довелося їхати до Київської міської клінічної лікарні №1 на Красному хуторі, до відділення невідкладної кардіології, де встановили діагноз - «пароксизмальна миготлива аритмія».
Спершу я був незадоволений тим, як поставлені справи в цьому відділенні, - чому це не поспішають класти мене під крапельницю, чому не бігають навколо, чому це вкладають на ліжко в коридорі А потім зрозумів - суб’єктивне сприйняття хворої людини не завжди справедливе, підстав «гнати паніку» у лікарів не було. Пара годин під крапельницею, година після неї сну на ліжку в коридорі (бо всі палати повністю зайняті) - і в підсумку нормалізація загального об’єктивного стану та самопочуття. Далі ж, коли звільнилося місце в палаті, мене туди без нервового поспіху перевели; чотири койко-місця, чимало простору й повітря, умивальник із гарячою водою, навіть телевізор (який, утім, лікарі рекомендували вмикати якомога менше). Регулярне триразове харчування - не ресторан, але на обід обов’язково суп або борщ, плов або каша з сарделькою, вранці й ввечері - теж каші або молочний суп Ідеальні хрусткі простирадла (не треба нічого з дому нести, як у деяких інших медичних закладах), ввічливі та вмілі санітарки й медсестри, що їм не треба доплачувати «за уколи», як подекуди.
А от наступної ночі, коли «швидка» привезла жінку справді в серйозному стані, черговий лікар і медсестри спрацювали як і належить, блискавично, - вже вранці хвора могла самостійно сидіти та вставати
Звичайно, у клініки купа очевидних проблем - від постачання необхідними ліками (абсолютна більшість пацієнтів змушена купувати їх самостійно, хоча якусь злиденну пенсіонерку й порятують за рахунок резервного фонду) і до відсутності у штаті лікарні всієї когорти необхідних фахівців (скажімо, хіба можна обійтися в лікуванні серцевих хвороб, що найчастіше загострюються внаслідок стресів, без психоневролога чи психотерапевта?). Разом із тим лікарі працюють ефективно й оперативно, проте часом змушені виписувати хворих доліковуватися амбулаторно, бо ніде покласти нових пацієнтів. Оце б тих можновладців, хто просторікує про «неефективне використання койко-місць у лікарнях» (почав це, здається, Арсеній Яценюк), - їх би в кардіологію на Красний хутір
Читайте также: Гроші для реформ чиновники забирають на машини й розваги
Щоби подивилися, як реально відбувається лікування часом дуже складних пацієнтів. І як при недостатньому числі ставок допоміжного персоналу вдається дотримуватися майже ідеального порядку у лікарняних коридорах, заставлених ліжками з пацієнтами. Відтак ці персони, можливо, зрозуміли б, що поширювані ними чутки про неефективність - ледь не тотальну! - української медицини, м’яко кажучи, перебільшені.
Отож: спостерігаючи і життя кардіологічної лікарні, і діяльність районної поліклініки, і функціонування приватних (не безумно дорогих «елітарних», а просто професійних) медичних закладів, я дійшов висновку, який готовий повторювати знову і знову: головне в реформах, що їх пропонують медицині, - не знищити той позитив, який уже існує, і якого немало. Не слід гнатися - як у нас нерідко трапляється - за якимось супер-пупер стандартом або втілювати необхідні реформи за механічно запозиченими шаблонами, які здатні перетворитися на Прокрустове ложе для всього того живого, ефективного та здатного до розвитку, що у нас - попри всі складнощі, головними з яких є фінансові, - все ж є. За цих обставин автоматичне скорочення виділення бюджетних коштів на медицину можновладцями, вельми далекими від проблем пересічних українців та лише на рівні графіків і зведень знайомими з цими проблемами, виглядає дуже небезпечним.
Сергій Грабовський...

Еще по теме

Медики оголосили Всеукраїнський страйк

Медики оголосили Всеукраїнський страйк

20-08-2016, 11:12
Як розірвати замкнене коло

Як розірвати замкнене коло "безкоштовної медицини

3-08-2016, 19:09
В Щасті відремонтовано терапевтичне відділення міської лікарні

В Щасті відремонтовано терапевтичне відділення міської лікарні

29-07-2016, 15:49
Українські медики готуються до протестів

Українські медики готуються до протестів

19-03-2016, 16:51
Про те, що заважає уряду звільнити міністра: небажання реформувати по-справ ...

Про те, що заважає уряду звільнити міністра: небажання реформувати по-справ ...

21-01-2016, 13:32
Поки з бідних вимагають в лікарні благодійні внески, депутати міста лікують ...

Поки з бідних вимагають в лікарні благодійні внески, депутати міста лікують ...

13-11-2015, 03:48
Социум

Редактор раздела Социум
Написать на e-mail